Одним з найбільших російських письменників останніх десятиліть XIX ст. вважають у всьому світі Антона Павловича Чехова (1860 – 1904). Як драматург й новеліст, він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс у різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини та Сполучених Штатів, Угорщини та Польщі, Іспанії та Бразилії і т. д. з’являлися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника видавалися і перевидавалися, за ними знімалися фільми. Про
Напевно, і в новому, XXI ст. інтерес читачів, глядачів, критиків до цього майстра не вщухне – поки будуть люди, які цікавляться книгою і театром.
Чехов прожив коротке життя, лише 44 роки, До того ж тривалий час боліло туберкульоз легенів. Але всупереч виснажливому недугу він дуже плідно працював майже до самої смерті. Взагалі його доробок разом з короткими ранніми творами представляє понад 5 000 назв, серед яких “Дім з мезоніном” (1896), “Людина у футлярі”, “Йонич” (обидва 1898), “Душка” “Дама з собачкою” (обидва 1899 ), “Мужики” (1897),
Тоді ж був створений “театр Чехова “, тобто його уславлені п’єси “Чайка” (1896), “Дядю Ваню” (1897), “Три сестри” (1901), “Вишневий сад” (1904) – ця “лебедина пісня” вмираючого художника.