НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА СОСТОИТ ИЗ МУЖА И ЧИНА – Антон Чехов (1860-1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 25

“НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА СОСТОИТ ИЗ МУЖА И ЧИНА”

Тема: Антон Чехов (1860-1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі.

…выдавить из себя по каплям раба…

А. П. Чехов

Мета: розповісти про письменника в контексті історії створення перших оповідань, з’ясувати ідейний зміст оповідання “Товстий і тонкий” за допомогою використання елементів філологічного аналізу тексту,

елементів моделювання. Формувати вміння вдумливого читання, уважного ставлення до художньої деталі, бачити залежність світогляду автора і особливостей художньої реальності мистецького твору.

Обладнання і матеріали: портрет А. П. Чехова, зображення медичного посвідчення, яке А. П. Чехов видав братові.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя. Обгрунтування теми уроку.

Художній світ письменника визначається його світоглядом. Серед всього розмаїття тем, засобів зображення, слів, сюжетів письменник обирає ті, які найбільше відповідають його задуму. Необхідно навчитися

бути уважними до всіх нюансів, деталей художнього слова творця, щоб розуміти прочитане самостійно, без підказки, на найглибшому рівні змісту твору.

Один з найвідоміших висловів А. П. Чехова: “Напишите-ка рассказ о том, как молодой человек, сын крепостного, бывший лавочник, певчий, гимназист и студент, воспитанный на чинопочитании, целовании поповских рук, поклонении чужим мыслям, благодаривший за каждый кусок хлеба, много раз сеченный, ходивший по урокам без калош, дравшийся, мучивший животных, любивший обедать у богатых родственников, лицемеривший и богу и людям без всякой надобности, только из сознания своего ничтожества, – напишите, как этот молодой человек выдавливает из себя по каплям раба и как он, проснувшись в одно прекрасное утро, чувствует, что в его жилах течет уже не рабская кровь, а настоящая человеческая”, – допоможе нам зрозуміти на прикладі двох коротеньких оповідань, чи насправді Чехов вважає, що справжній чоловік складається “из мужа и чина”.

2. Евристична бесіда на основі роботи з підручником (с. 48).

Оповідання “Товстий і тонкий”, “Хамелеон” були написані Чеховим ще за часів навчання в університеті. Зверніться до підручника і відшукайте в ньому відповіді на запитання:

– В якому університеті вчився Чехов?

– Під яким псевдонімом видавав свої перші твори письменник?

Він активно співпрацює з багатьма гумористичними журналами Москви, Петербурга, де видає свої коротенькі оповідання, сповнені тонкої іронії. Співпраця почалась з необхідності добувати кошти для прожиття і навчання, бо стипендії, яку Антон отримував з Таганрогу (сто карбованців), вистачало лише на “погасить долги, купить пальто, внести плату за университет”, як згадує у своїх мемуарах його брат. Робота була настільки напруженою, що Чехов не мав часу забирати гонорар з редакції, тому і вигадав спосіб зробити зі свого брата довірену особу і видав йому:

Медицинское свидетельство

Дано сие Студенту Императорского Московского Университета Михаилу Павловичу Чехову, 20 лет, православного исповедания, в удостоверение, что он состоит с 1865 года моим родным братом и уполномочен мною брать в редакциях, в коих я работаю, денег, сколько ему потребно, что подписом и приложением печати удостоверяю.

Врач А. Чехов.

Москва, 1886

Января 15-го дня

Перші п’ять років Чехов друкувався під псевдонімами “Брат мого брата”, “Людина без селезінки”, “Антоша Чехонте”.

3. Виразне читання оповідання “Товстий і тонкий”.

4. Робота над текстом.

4.1. З’ясування сенсу заголовку оповідання з використанням прийому моделювання.

Методичний коментар. Прийом моделювання відмінних від наявних в тексті елементів і порівняння з авторським вибором об’єктивує сенс авторського задуму.

Мотивація діяльності.

Попередня розмова з учнями налаштувала їх на те, що письменник мав медичну освіту, а отже мав відомості про сучасні розробки і досягнення науки. Тому під час виконання наступного завдання учням необхідні будуть фонові знання з психології (див. додаток).

Проблемне питання: Чому оповідання назване “Товстий і тонкий”, а не, наприклад, “Колезький асесор і тайний радник”?

Обираючи заголовок до твору, письменник підкреслює, зауважує певну думку. Давайте порівняємо різні варіанти, результати занотуємо у таблицю (середню колонку учні за допомогою учителя заповнюють останньою після обговорення всіх варіантів, що прозвучали в класі).

Текстовий варіант Задум автора Можлива модель

“Товстий і тонкий” Не акцентує на посаді (чині) героїв “Колезький асесор і тайний радник”

Загальна назва замість власних імен Вказує на зв’язок зовнішності з психологією людини. Акцент не на змалюванні конкретних осіб (Миши і Порфирія), а прагнення створити узагальнені образи. Узагальнення життєвих ситуацій Назви посад або назви імен і прізвищ героїв

Товстий – досягнув верхньої сходинки у кар’єрі, зустрічає друга дитинства щиро, тонкий – “шанобливо кислий” – відмовляється від спілкування на рівних, дізнавшись про чин друга дитинства Відповідність типу поведінки людини її досягненням Колезький асесор відповідно до “Табеля про ранги” посідає нижчий чин

Письменник хотів створити типові образи (узагальнені, характерні ). В оповіданні він критикує не кар’єризм як суспільне явище, а особистісні недоліки героїв

ВИКОРИСТАННЯ ФОНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТВОРУ

Додаток

Певна будова тіла людини, будова окремих систем, органів і тканин і певна здатність організму реагувати – предмет вивчення для психологів і медиків. У науці це оформилось у теорію конституції тіла. В кінці 19 століття були висунуті рядом дослідників припущення щодо зв’язку конституції тіла людини з характером.

Так вчений Кречмер розрізняв три типи конституції: 1) тип пікнічний (характеризується сильним розвитком внутрішніх частин тіла); 2) тип астенічний (характеризується малими розмірами завширшки при високому зрості і вище середнього; 3) тип атлетичний (характеризується сильним розвитком скелета, м’язів і шкіри, широкими плечима і широкою грудиною). Кречмер встановлює зв’язок між особливостями будови тіла та психічними особливостями (з характером, темпераментом). Астенічний і пікнічний типи визнаються протилежними, а атлетичний – серединним, перехідним, що відповідає типу темпераменту сангвініка, що в свою чергу є проміжним між крайніми проявами холеричного і меланхолічного. Отже, відповідно до цієї теорії, огрядні люди частіше бувають спокійними, добрими, поміркованими, а худі відповідно – рвучкими, нестриманими, метушними.

Якщо згадати, що ця теорія набула популярності у кінці 19 століття, і що Антон Чехов навчався на медичному факультеті Московського університету, то можна зробити припущення, що він як старанний студент не міг не знати про новітні дослідження медиків і психологів свого часу.

4.2. Порівняння першої і остаточної редакцій оповідання (складання таблиці на основі аналізу тексту).

4.2.1. Бесіда.

– Що змінилося у стосунках, чому зустрілися потрійним поцілунком, а попрощалися потиском руки? (У православній традиції тричі цілуються рівні люди, засвідчуючи один одному братню людську любов до ближнього. Руку подають у світі ділових стосунків).

– Порівняйте зустріч і прощання Миши і Порфирія. Зачитайте уривки з тексту, (с. 49-50 підручника).

– Чому автор порівнює тонкого з китайцем, а не, наприклад, з німцем або з англійцем? (Саме в китайській культурній традиції дуже чітко класифікуються типи привітання – прощання, де уклін всім тілом ще з часів Конфуція вважається виявом найбільшої шани, якої варті лише найвищі чиновники).

4.2.2. Словникова робота.

Для того щоб краще орієнтуватися в тексті, учитель радить звернутися до рубрики підручника “Ваша енциклопедія” с. 50 (Чому колезький асесор зніяковів перед таємним радником?).

У першій редакції (1883 року), опублікованій у журналі, товстий виявляється начальником тонкого і дає йому прочуханки під час зустрічі. Він поводив себе грубо, раптом надував щоки, “как индейский петух”. У редакції 1886 року Чехов змінює конфлікт, прибираючи з твору тему службової підпорядкованості.

Щоб з’ясувати мету таких перетворень, складемо таблицю.

Задум автора

Товстий – начальник Перша редакція Тонкий – підлеглий

Свариться Критика свавілля чиновника, безправ’я підлеглих Принижується

Товстий – “любий мій” Остаточний варіант Тонкий – “голубчику мій”

“Навіщо цей тон? Ми ж з тобою друзі дитинства – і до чого тут це чиношанування!” Відсутність необхідності “шанобливого” приниження “Я, ваше превосходительство… Дуже приємно!

Друг, можна сказати, дитинства і раптом вийшли в такі вельможі! Хи-хи”

Слова автора – оповідача Висновок Слова автора – оповідача

“…таємного радника занудило…” Рабство не залежить від обставин, воно – в людині.

“…вичавити з себе раба…” “…зблід, скам’янів, але скоро обличчя його покривилося в усі сторони широчезною посмішкою; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри”

4.3. З’ясування семантики імен і прізвиськ для характеристики образів з використанням прийому моделювання.

В оповіданнях Чехова особливе тлумачення мають імена, які Антон Павлович підбирав дуже ретельно, відповідно до характеру створюваного персонажа. Товстого звати Миша, тонкого – Порфирій.

Миша – розмовна форма, скорочено від Михайло, Михаїл – від давньоєврейської – [mi-kha-‘el] – “хто як бог”.

Порфирій – від грецького Porphyrios – porphyries – багряний, пурпуровий, одягнений у пурпур – ознака царського походження – високий стиль, а розмовний, скорочений – Порфир, Фіра.

Нафанаїл – від латинського Natanael – від давньоєврейського natan’el, що означає “дав бог”.

– Зверніться до тексту твору.

– Як називали товстого і тонкого у гімназії?

– Порівняйте походження імен персонажів з міфологічним тлумаченням їх прізвиськ. Зверніться до рубрики підручника “Ваша енциклопедія” нас. 51.

Герострат – руйнівник, що хотів прославитись і спалив храм Артеміди в Ефесі у 356 р. до н. е. в Давній Греції (У тексті твору – Миша – товстий, “казенну книжку цигаркою пропалив”, с. 49).

Ефіальт – один з двох синів Посейдона, яких називали алоадами. Вони були сильними і великими на зріст. Погрожували богам дістатись неба, поставивши гору Оса на Олімп.

Ефіальт під час греко-персидської війни 449-55 pp. до н. е. показав персам стежку, якою вони змогли обійти Фермопільський прохід і знищити спартанців, що його захищали, про це писав в “Одіссеї” Гомер. Тому це ім’я Ефіальт стало загальним для означення зрадництва. (У тексті твору Порфирій – тонкий, “ябедничати любив”, с. 49).

– Зробіть висновки, чи випадкові імена обрав Чехов для своїх персонажів. Яку думку хоче підкреслити письменник, обравши саме такі імена для персонажів?

– Чому, на вашу думку, Чехов “зробив” тайного радника товстим, а колезького асесора тонким?

– Спробуємо змоделювати ситуацію навпаки: що зміниться у тлумаченні оповідання, якщо тайний радник буде тонким, а колезький асесор товстим? Яким чином зміниться головна ідея твору?

5. Введення поняття оповідання.

Як ви дізналися з підручника, А. П. Чехов здобув визнання як автор п’єс і оповідань.

Прочитайте визначення оповідання на с. 48 підручника. Доведіть, що твір, над яким ми працювали на уроці, є оповіданням.

6. Підведення підсумків уроку.

Які висновки ми можемо зробити на основі виконаної роботи?

Чехов користується технікою “говорящего имени” з метою прихованої сатири (користуємось для позначення російською мовою, бо саме в російській літературі серед письменників, що описували життя міщан, купців, селян, зародилася така традиція).

Акцентування на конституції тіла персонажів поглиблює авторський задум щодо розкриття будови чиновницької сходинки, закладеної у фундамент державного устрою у ті часи.

Якщо змоделювати ситуацію навпаки, то товстий (що стане на місце тонкого) буде мати образ такої собі лінькуватої людини, а тонкий, ставши у наших припущеннях чиновником високого рангу, набуде образу працьовитого, старанного чиновника.

Звичайно, варіант Чехова не такий простий (синонім – банальний).

7. Домашнє завдання.

1. Читати статтю підручника про А. П. Чехова (с.48).

2. Відповісти на запитання с. 49 підручника.

3. Прочитати оповідання “Хамелеон”, “розшифрувати” імена персонажів у зв’язку з їх характерами, визначити місце найбільшої напруги у тексті (кульмінацію).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА СОСТОИТ ИЗ МУЖА И ЧИНА – Антон Чехов (1860-1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі