Афереза

Афереза (грецьк. apheresa – букв.: позбавлення) – утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П. Тичини:

Приїхало до матері да три сини,

Три сини вояки, да не ‘днакі,

Що ‘дин за бідних,

Другий за багатих

У поетичних творах також спостерігається чергування звуків “і” та “й”, “в” та “у”, “з” та “із” або “зі” тощо, зумовлене евфонічним принципом української мови, а також вливом віршового розміру. Приміром: “Непевний кроче мій, іди! “Непевний кроче мій, не йди” (М-Вінграновський) або “Вгору! Щоб мигтіли зіроньки між рук” (В.

Чумак). І. Качуровський вживає замість А. термін “синелефа”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Афереза