Клаузула, або Клавзула

Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною – при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною – двох складів (посмішка), гіпердактилічною – трьох складів (котигорошко). К., будучи одним із складників віршового рядка, несе особливе структурне та смислове навантаження у білих віршах:

І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце – око Озіріса –

І стало так, мов цілий світ осліп… (Леся Українка).

К. подеколи вживається і в прозі, як кінцівка певних фраз.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Клаузула, або Клавзула