Дисонанс

Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: ). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “…сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). Дисонансом також називають неточну риму, де суголосні лише приголосні звуки: І була кинута остання пляма. І розповзлась блуканно безмежна тінь. Увесь світ видавсь як жорстока яма, І просунув хтось обережно блискуче кружало і наказав: глянь (М.

Семенко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Дисонанс