Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у розмаїтті симетричного звукового ладу поетичного мовлення, забезпечує міру кількості, частоти, комбінування та тривання фонем.
Це стосується їхньої якості (інструментування), місця розташування у тексті (епіфора, анафора, кільце, рима тощо). Яскравим прикладом Е. може бути, зокрема, поезія М. Вінграновського, в якій благозвуччя постає стильовим принципом:
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Українські шкільні твори:
- Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і...
- У синьому небі я висіяв ліс… скорочено – Микола Вінграновський Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз....
- У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз....
- У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних...
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише...
- Інверсія Інверсія (лат. inversio – перевертання, переставляння) – одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби...
- ЗІРОЧКИ – Наталя Забіла Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Наталя Забіла ЗІРОЧКИ Ледве ясне сонечко Скотиться додолу, Ледве вечір присмерком Вкриє ліс і поле, Як на небі...
- ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА Літературна критика (від грец. &;#954;&;#961;Ι&;#964;Ι&;#954;&;#942; – здатність судити, розглядати, оцінювати) як складова частина літературознавства має своїм завданням давати ідейно-естетичну оцінку творам письменників, показувати їхнє місце...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) 5 КЛАС ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Поет краси й природності. 2....
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та...
- Звукопис Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т. п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром”...
- Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як...
- Поняття про фонетику і фонологію. Фонема, її основні ознаки та властивості Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови, різноманітні звукові зміни, що виникають в мовленні при сполученні звуків між собою. У вузькому розумінні в...
- Епітет Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається...
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії...
- Потрібно чи мистецтво красномовства кожній людині? Ораторське мистецтво виникло в Елладі, відтіля поширилося на Древній Рим, а згодом і в Європу. У школах риторика (наука красномовства) була обов’язковою дисципліною. У неї...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і...
- Весняні квіти – Твір-опис природи Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на...
- Весняні квіти. Опис природи Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на...
- Твір про українську мову Можуть гинути села й міста, палаци й собори, буває – навіть гинуть могутні держави, однак ці втрати не завжди обривають саморозвиток народів. Бо вони –...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи...
- Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській...
- Фоніка Фоніка (грецьк. phoneo – вимовляю, звучу) – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної...