Мета: навчити учнів правильно, злито вимовляти нові звуки, та позначати їх двома буквами: “де”, “зе”; продовжити роботу над розвитком уміння співвідносити звуко-буквені структури слова; виховувати любов до природи, спостережливість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Мовленнєва розминка
Робота над скоромовкою
Чи то лис, чи то ліс,
Чи то кинь, чи то кінь,
Чи то кит, чи то кіт –
Звуки плутати не слід.
2. Гра “жук-буквоїд”
– Вставте букви,
Жира. и жи. уть в А. риці. .едько. перше побачи. у зоопарку жира. у.
3. Читання текстів “жирафи” і “жарт”
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Ознайомлення з новими звуками. Робота над загадками
– Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм,
Дзвоном сонце зустрічаєм,
Маєм гарні сині очки,
Називаємось… (дзвіночки).
Після того, як діти відгадали загадку, учитель звертає увагу на те, як треба правильно вимовляти перший звук у слові дзвіночки. При цьому зуби стулені, губи розкриті, язик упирається в нижні зуби. Сильний струмінь повітря, що виходить з голосом, натрапляє
– Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю. (Дятел)
– Яку користь приносять дятли лісові, за що їх називають лісовими санітарами?
– Чим користується дятел, “лікуючи” дерева? (Дзьобом).
– Послухайте, як треба правильно вимовляти слово дзьоб.
– Який перший звук чуємо в слові дзьоб? ( ) Чим він відрізняється від звука? (Звук – м’який.)
– Вимовимо звуки, хором. Чим відрізняється вимова цих звуків? (Коли ми вимовляємо м’який звук, середня частина язика більш напружена і притиснута до верхнього піднебіння. Звук вимовляється м’яко.)
– Як ми позначимо його у звуковій моделі? (Позначимо двома рисками.)
– Послухайте слова і спробуйте визначити в них звуки, , якщо вони є: день, дзень, дзелень, видаляють, видзенькують, цілий, дзвінкий, ценькати, дзенькати, подзенькує, гудзик, дзінь, гедзь. Як треба позначити м’якість приголосного в словах дзінь і гедзь?
– В українській мові звуки і позначаються на письмі двома буквами: “де” і “зе”, тобто буквосполученням дз. Читати ці дві букви треба разом, як один звук.
Нам уже відомо, що в мові є звуки, дещо схожі між собою. Наприклад, ми зіставляли звуки і, і, і, і, які вимовляються подібно, а розрізняються тільки голосом. Є звуки, які схожі і на, , тільки вони вимовляються без голосу. Спробуйте вимовити звуки, , не подаючи голосу. Який це звук? (Діти швидко встановлюють, що це звуки, .)
– Тепер порівняємо кількість звуків і букв у словах дзвіночки і дзьоб. Чому в слові дзьоб три звуки, але п’ять букв?
Фізкультхвилинка
IV. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 136-137)
1. Аналіз звукових моделей слів дзига, дзвоник, гудзик
2. Читання складової таблиці
3. Читання слів у стовпчику
Зразок читання дає вчитель, потім учні читають самостійно (після пояснення наголосу в поданих словах).
– Читання хором спочатку в повільному темпі, потім – швидше, можна скоромовкою.
– Читання “ланцюжком”.
– Читання на одному диханні.
– Складання речень із прочитаними словами.
4. Опрацювання вірша А. Зарудного “Дзвіночки”
Вправи у виразному читанні вірша.
5. Читання слів з буквосполученням дзьо
6. Гра “назви, де чий дзьоб”
7. Опрацювання оповідання за Ю. Старостенком “Лісовий майстер”
8. Робота над приказкою
Де багато пташок, там нема комашок.
– Люди вже давно помітили, що там, де багато пташок, немає шкідливих комах. А чому це так? (Учні розповідають, що пташки поїдають шкідливих комах. Підсумовують, що дуже корисно принаджувати пташок до садів).
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Які твори вивчали на уроці?
– З якими звуками та буквами ознайомилися?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)