Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників.
Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, учні, любимо слухати вірші у його виконанні.
Ю. Стадниченко – письменник-патріот, який веде велику роботу з молоддю, дбає про українське слово, якого хвилює майбутнє нашої
Не в тривозі без упину, Як у житті уже було, Кому залишим Україну І рідне слово і село? Тому мова про загальнолюдські цінності, про виховання людини-патріота пронизує всю творчість поета. Поет-харків’янин не може не писати про своє місто.
Мене дуже хвилюють поезії, у яких оспівано Харків, його вулиці. Особливо мені подобається вірш “Весняний Харків”:
Коли в наше місто приходить весна, Схвильоване серце не знає спокою. Іду я по місту – пора чарівна! Іду я Сумською, Іду гомінкою Сумською… Ми з однокласниками сиділи тихо, затамувавши подих, бо у віршах звучали знайомі назви вулиць рідного міста, виражалися близькі нам почуття. Я переконаний, що ця зустріч запам’ятається нам на все життя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)