В. Винниченко – один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п’єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму.
Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, як українського емігранта і як письменника.
Життя професійного революціонера – члена Революційної української
У 1920 році В. Винниченко видав тритомний публіцистичний трактат “Відродження нації”. Такий Винниченко не влаштовував більшовиків – його оголосили ворогом соціалізму, перекресливши цим його політичну кар’єру, позбавивши життя в Україні.
З 1920 року
Але, коли у 1933 році письменник звернувся до радянського уряду зі звинуваченням у голодоморі, у знищенні української інтелігенції, книги письменника були вилучені з бібліотек і знищені.
Як письменник В. Винниченко багато і плідно працював. Твори його були дуже популярними в перші десятиріччя XX століття, видавалися вони і французькою, і німецькою мовами, його п’єси ставили театри Берліна, Дрездена, Лейпціга, Рима. Але не видавали в Україні, про нього забуто – і це боліло.
Багатющим джерелом для розуміння і життя письменника і тогочасного суспільства є щоденник, який письменник вів з 1911 року до останніх своїх днів. Ізольований від України, він постійно тужив за рідним краєм, так з думками про нього В. Винниченко і помер у Франції.
Творчість В. Винниченка повертається в Україну, видаються потроху, досліджуються його твори. Повертається з-за кордону в Україну його спадщина. Маємо надію, що прийде час, і наше покоління ознайомиться з усією спадщиною цього талановитого письменника.