Рушник на стіні. Це давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники.
Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині.
По тому, скільки і які були рушники, складалася думка про жінку, її дочок. Ніщо, здається, так предметно Й наочно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж вимережані “рукотвори”.
Вишитий
Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею; він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди буде ознакою великої любові й незрадливості.