Хлопець та козопас Іван Шевчук, син Галиної прабаби, він же колишній урядовець, з якого ненароком з’явилася зрілість до ясновидіння. Уміння проникати в глибину явищ людей вигнало його з бюро в природу, спонукало читати Сковороду й тримати журнал своїх спостережень. Опис його першого прозріння, переходу до якісно нових, упривілейованих форм бачення, належить до традицій романтичних зображень митця-ясновидця в дусі Нова – ліса й Шлегеля, Вордстворта чи Кітса.
Хлопець, як і козопас Іван,- носії творчого начала.
Іван не залишається
Отже, результат Іванового довголітнього вивчення світу людей – його образна наука тим людям. Не набридати людям нею, а залишити їм у спадок – так розуміє свою життєву місію козопас і виконує її цілком.
Хлопцеві уготовано таку ж долю – правнуку Івана: оселяється в дідовому домі, з дружиною кохається на тій же галявині, повній квітів та бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.
Галя – другий центральний персонаж повісті – одна з властительок дому. Об’єднує всіх – бабуню, Володимира, сина свого і дочку, багато
Характеризація Галі як мрійниці й молодої ще жінки з неприспаними пристрастями відбувається за нормальними правилами творення психологічної вірогідності. “Часом на Галю находило: хотілось убратися у найкращу одежу, взяти сина за руку и податися в кіно чи просто пройтися по вулицях; накидала гачок на двері й годину крутилася біля дзеркала, видивляючись на себе. Розбирала сукні, хай і довоєнні, одягала кожну й припасовувала. Хотілося муркотіти й крутитися, хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно и щоб падало в її кімнату сонце”.
Галина баба – третій головний персонаж роману, вона належить до твердих жінок, житейськи мудра. Стара воює за лад і спокій в домі, прагне утримати Галю и захистити її.
В Оксані, її правнучці, творче начало начебто відсутнє. “Алло, Оксано,- спитав якось у сестри хлопець,- скажи, ти прочитала книжки з нашої бібліотеки?” – “Я? – повернулася Оксана.- До вашого відома я взагалі не читаю книжок! А що ж ти читаєш? – Я?.. Я не читаю,- сказала вона, гордо зносячи підборіддя,- я живу!”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)