ЗЕМКА ТАРАСІЙ (2-га пол. XVI ст. – 13.09.1632, Київ) – громадський, освітній і церковний діяч, поет, перекладач і друкар.
Ймовірно, був дидаскалом Львівської братської школи, брав участь у діяльності гуртка Гедеона Балабана. У 1615 р. його запросив Єлисей Плетенецький до Києво-Печерської друкарні для участі в підготовці “Анфологіона”. З 1624 р. завідував цією друкарнею.
Майже до всіх видань 1624 – 1631 рр., що виходили в друкарні, Т. Земка писав передмови й післямови. Був одним із засновників Київського братства. 1627 р. його обрано ігуменом Києво-Братського
Він – один із організаторів Лаврської школи, з 1631 р. – ректор Києво-Могилянської колегії.
Т. Земка – один із яскравих представників української геральдичної поезії. У своїх віршах, що описують герби славетних мужів, розкривав заслуги носіїв цих гербів. Йому належать епіграми на герби Долматів (1624), Дмитра й Данила Балабанів (1627), панів Могил (1628). Він є одним із авторів панегірика – акровірша “Імнологія” Петрові Могилі (1630).
Перекладав церковні книги з грецької і латинської мов.
Літ.: Отроковский В. М. Тарасий Земка, южнорусский литературный деятель
Т. 96; Фетисов І. Петро Скарга та Тарас Земка // Наук. зб. Ленінград, т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови. 1928. Вип.
1; Історія української літератури: У 8т. К., 1967 . Т. 1; Українська поезія: Кінець XVI – поч. XVII ст.
К, 1978.
В. Хабаз
(2 votes, average: 3.00 out of 5)