Приїхали запорожці, Короля вітають. Король просить їх сідати,
Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани (1)
Все кармазинові (2), І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані.
“Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці
Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько почекайте, А перше нам, запорожцям,
Щільник (3) меду дайте!” Дали меду запорожцям… Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові Вгору й завертіли. Та й говорять
(2) Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. (3) Щільник (стільник) – лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумористичний вірш С Руданського “Запорожці у короля” відтворює епізод, коли придворні польського короля вирішили пожартувати над козаками. Вони пригостили їх сметаною й чекали, що запорожці за мастять нею свої вуса, а вони потім посміються над ними. Але не так вийшло.
Кмітливі козаки попросили меду, з його допомогою завертіли вуса догори й спокійнісінько поїли сметану, самі посміявшись над “ляхами препоганими”, які в ті часи часто вороже ставилися до українців.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)