Що принесла заметіль героям повести О. С. Пушкіна. Пушкін у коротких повістях, що становлять цикл “Повести покійного Івана Петровича Белкина”, аналізує життєві ситуації, що мають вирішальний вплив на долю людей. Випадковий проїзний зруйнував життя станційного доглядача Самсона Вырина й приніс несподіване благополуччя його дочки, випадкова образа поставила на грань загибелі молодого графа Б. з повісті “Постріл”.
У повісті “Заметіль” фатальна випадковість – заметіль, що закрутила героїв і “подменившая” наречених.
Все це захватывающе цікаво для провінційної панянки, життя якої одноманітна й нудна. Але доля готовить несподівану розв’язку…
У призначений
Невідомо, як би зложилася їхня доля, але він іде на війну й гине. Марья Гаврилівна залишається в жахливому положенні: вона не може вийти заміж;, тому що за законом у неї є чоловік;, хоча вона не знає навіть його ім’я. А офіцер, що так дивно пожартував, пройшов війну, повернувся генералом, але знає, що сімейне щастя для нього неможливо: він одружений… невідомо на кому. О. С. Пушкін вірив у вирішальну роль випадку в житті людей.
Він не раз замислювався про те, чи не є людина іграшкою в руках невідомих сил. Заметіль у повісті і є втілення таких таємних сил, що керують нашим життям. Вони можуть жорстоко подшутить над людиною, але якщо довіритися їм, можуть принести щастя й удачу. Герої повести гідно прийняли случившееся з ними. І доля знову пожартувала, але добрим-добрій-по^-доброму.
Вона звела випадкового подружжя, дала їм можливість довідатися й полюбити один одного. Ставши чоловіком і дружиною по неймовірному збігу обставин, Марья Гаврилівна й Бурмин знайшли щастя й любов.
О. С. Пушкіна дуже цікавила роль випадковості й зумовленості в житті людини. Він вірив у долю, знав, що існують фатальні обставини, які непідвласні волі людини і його планів. Власне життя не раз давало йому привід задуматися про те, від яких дивних дріб’язків залежать доля. Багато творів Пушкіна повні роздумів про незбагненну гру, що веде з людиною Творець.
У повісті “Заметіль” автор виводить підкреслено звичайних людей, не блещущих розумом, талантом, силою духу, і показує, як вигадливо може зложитися життя, якщо втрутиться непояснена й непередбачена випадковість. Герої “Заметілі” – повітова мрійлива й сентиментальна панянка й бідний прапорщик, що перебуває у відпустці. Вони закохані друг у друга, батьки проти, і от Маша й Володимир, по класичних канонах жанру роману, вирішують бігти й таємно обвінчатися. Усе сплановано й розраховано, вірні слуги готові допомогти, друзі нареченого погоджуються стати свідками й навіть “життя за нього віддати”, панотець погодився вінчати… І нічого не вийшло! Втрутився випадок, доля розсудила по-своєму.
Піднялася заметіль, закрутила в поле нареченого, і він спізнився на власне весілля. І ця ж заметіль привела до сільської церкви проїзного офіцера Бурмина, що і виявився під вінцем з незнайомою панянкою. Йому це здавалося жартом, витівкою, і тільки потім він усвідомив, що жартувати з долею небезпечно! Два незнайомих один одному чоловік з’єднані узами шлюбу, але не можуть сподіватися на любов і подружнє життя.
Вони не можуть навіть знайти один одного.
Доля втрутилася ще раз, давши можливість героям зустрітися по-справжньому й полюбити один одного. Це неймовірний сполучник, що почався весіллям, а продовжився через кілька років знайомством, може бути щасливим. А заметіль – це символ долі, того незрозумілого, вигадливого й норовливого гравця, що тримає в руках карти нашого життя.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)