Добрий ранок! І воно воістину добре: на вулиці світло, ясно, сонце посміхається вам і нашим гостям. Незважаючи на похмуру погоду, ми щасливі, тому що ви з ранку знайшли в собі сили піднятися, подивитися в дзеркало, посміхнутися й прийти в школу, щоб знову зібратися разом. Подивитеся один на одного й посміхніться.
Тлумачний словник живої великоросійської мови Володимира Даля ЩАСТЯ ( з-частье, частка, пай) порівн. доля, доля, частина й доля, частка. Таке наше щастя, що на мосту із чашкою. Усякому своє щастя; у чуже щастя не заїдеш.
Випадковість,
Кому щастя, кому негода. Від своїх счасток не відмовлятися. По счасткам, я сам там був. На щастя, навмання, наудачу.
На щастя мужик і хліб сіяє.
Благоденство, благополуччя, земне блаженство, бажана насущне життя, без горя, смут, тривоги; спокій і достаток; взагалі, все бажане, все те, що покоит і доводить людини, по убежденьям, смакам і звичкам його. Жити в счастии,
Щастя в нас, а не вкруг так біля. Домашнє щастя, рада так любов. Лади, у сім’ї, велике щастя! Дасть Бог здоров’я, дасть і щастя. Щастя мати, щастя мачиха, щастя скажений вовк. Із щастям на скарб набредеш, без щастя й гриба не знайдеш.
Щастя, що весняне цебро (ненадійно). Щастя – що ціпок: про два кінці. Щастя дорожче богатирства.
Щастя дорожче розуму, багатства та ін. Щастя, що трястье: на кого захоче, на того й нападе. Щастя так трястье, на кого нападе!
У сутичці, щасті велика справа. Нині про татарське щастя тільки в казках чути. Перше щастя – коли сорому в очах немає.
Щастя велике, так розуму мало. Дурневі скрізь щастя. У нього дурне щастя: ослине, воляче щастя. Щастя із щастям зійдеться, і те без розуму не разминется.
Щастя з нещастям змішалося – нічого не залишилося. Дурному щастя, розумному Бог дає. Сьогодні щастя, завтра щастя – помилуй Бог, а розум-те де? Не те щастя, про що в сні мариш, а от те щастя, на чому сидиш так їдеш
Счастный, счастковый, до щастя, счасткам относящ. Щаслива людина, кому все вдається, удатный, щасливий; – випадок, бажаний, благополучний. – день, що приніс бажане. – життя, покійна, без лих. Двойчатка щаслива.
Щасливий твій Бог! щастя твоє, що так трапилося. На щасливого й звір приборкується, на нещасного всякий гад піднімається, про дружину. Щасливий до обіду, фатальний під обух.
Щаслива, легка рука. Щасливо грати – людей оббирати; нещасливо грати – себе кривдити. Не народися ні розумний, ні гарний, а народися щасливий. Не народися ні гарний, ні пригожий, народися щасливий.
У пику (на пику, з пики) щасливий, красавчик. Щасливому й проміж пальців грузне. Щасливому (богатому) не що деется: живе так гріється. Щасливий скакає, бессчастный плаче.
Не та щаслива, котра в батька, а та щаслива, котра в чоловіка. Щасливець, – вица, щаслива людина удатный, щасливий. Божі племяннички щасливчики, у кого бабуся ворожить.
Таланити кого, ощасливити, робити щасливим, наділяти щастям, чим-небудь бажаним.
Даль – збирач російських слів і кожне слово він ілюстрував вираженнями, приказками, прислів’ями з живого розмовного мовлення
Учителька затверджує, що людина буває по-справжньому щасливий тільки тоді, коли приносить людям користь. З нею солідарний і поет Б. Дубровин. Він пише:
Але тільки ви не гайтеся,
Не чекайте,
Не зупиняйтеся на шляху
И якщо бути щасливими хочете,
Іншому потрібно щастя принестися
(2 votes, average: 3.50 out of 5)