Українська література 6 клас – О. М. Авраменко
Я І СВІТ
Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (народився 1950 р.)
Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя в бензовозі –
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном
Теорія літератури
Віршові розміри
У 5 класі ви вже ознайомлювалися з особливостями прозової й віршованої мови художніх творів, коли вивчали казку В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”. У чому полягає відмінність між прозовими творами й віршованими? Тут потрібно згадати про відомі вам поняття, як поділ вірша на строфи, ритм, рима.
Ритмічність у вірші часто досягається через закономірне повторення однакових груп складів (їх називають стопами). За типом таких груп визначають віршовий розмір
Ви знаєте, що склади бувають наголошені й ненаголошені. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Прочитаймо перші два рядки вірша С. Чернілевського ” Забула внучка в баби черевички…” і поставмо наголоси: Забула внучка в баби черевички…
Дитячим сміхом бризнувши в зело.
Спробуймо тепер побудувати схему цього вірша, щоб визначити його розмір. Наголошені склади позначимо рискою з наголосом а не наголошені – за допомогою лежачої дужки
Ви відразу помітите закономірність у повторенні ненаголошеного й наголошеного складу якщо через кожні два символи поставите вертикальну риску.
Отже, цей вірш написаний ямбом, бо в ньому повторюється комбінація, що складається з ненаголошеного й наголошеного складів. Комбінації складів, як уже зазначалося вище, називають стопами.
У хорея перший склад наголошений, а другий ненаголошений. Спробуйте побудувати схему до перших двох рядків вірша С. Чернілевського “Теплота родинного інтиму…” й переконатися, що він написаний хореєм.
У віршах часто трапляється пірихій – так звана допоміжна стопа. Пірихій складається з двох ненаголошених складів, не впливає на визначення віршового розміру. Ви, напевно, помітили, що в обох наведених вище рядках вірша “Забула внучка в баби черевички…” наявний пірихій.
У кінці рядків ямб чи хорей може бути неповним, тоді кажуть, що в рядку неповна стопа.
1. Рима – це
А однакові початки рядків у вірші
Б поділ вірша на частини за змістом
В співзвучні закінчення рядків у вірші
Г комбінації наголошених і ненаголошених складів
2. За вікном хатини у вірші “Теплота родинного інтиму…”
А зима
Б весна
В літо
Г осінь
3. У реченні І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном використано
А анафору
Б гіперболу
В порівняння
Г персоніфікацію
4. Які ви знаєте ознаки віршованої мови?
5. Як ви розумієте такі вислови з вірша С. Чернілевського “Теплота родинного інтиму…”: мотузочком диму хату прив’язала до небес; не катує серце печія; як душа світліє перед днем?
6. Визначте головне за змістом слово в кожному рядку вірша “Теплота родинного інтиму…”. Виразно прочитайте вірш, інтонаційно наголошуючи виділені слова.
7. Прокоментуйте кожне слово назви вірша “Теплота родинного інтиму…”.
8. Як ви розумієте зміст речення І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном (“Забула внучка в баби черевички…”) ?
9. З якою метою, на вашу думку, поет використовує образні вислови: пере котилось літо за село, бризнувши в зело?
10. Яке враження справили на вас вірші С. Чернілевського?
11. Знайдіть у вірші “Забула внучка в баби черевички…” слова зі зменшено-пестливими суфіксами й випишіть їх у робочий зошит. З якою метою автор використовує їх? Чи вживає хтось із ваших знайомих, друзів чи родичів слова з такими суфіксами і в яких ситуаціях?
12. Доберіть і запишіть у робочий зошит прикметники-епітети, які могли б сполучатись у віршах із такими іменниками: мамині… ,… , … руки; …,…,… сонце;…,…,… зоря;…,…,… хатина.
1. Виписати в робочий зошит слова з віршів С. Чернілевського, ужиті в переносному значенні. Усно пояснити, яку роль відіграють у творах образні слова (епітет, персоніфікація, порівняння тощо).
2. Вивчити один із віршів С. Чернілевського напам’ять(за бажанням).
(2 votes, average: 3.00 out of 5)