Да луче єсть в своєй землі костью лечі, Інелі на чуже славну биті. Літопис по Іпатському списку В давніх літописах наших Єсь одно оповідання,
Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих,
Не вихвалює героїв І їх вчинків войовничих, Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання… Між рядками слів таїться В нім якесь пророкування.
І воно живить надію, Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний
Зацурали, занедбали…
В Україні в неволі живе ханський син, якого Володимир Мономах
Прибувши до княжого двору, гудець починає передавати хлопцеві батькові слова, але той не звертає на них уваги. Не слухає він і пісень рідної землі. Тоді гудець розірвав на собі сорочку та вийняв євшан, степове зілля. Пахощі євшану нагадали юнакові рідний край та батьківський дім.
Він повернувся додому.