Аналіз твору
Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?”
1924 р.
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська, громадянська.
Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства.
Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога. Ці дві настанови символізують у вірші
Ситуація вибору для митця надзвичайно складна: герой “пливе” по непевній воді (“тут”) і його манять “береги краси” (“там”). Хоча “тут – жаха набряклий вітром обрій”, усе ж героя більше зачаровує таки “веселий галас бою”, тож він продовжує плисти у “безмежжя”, яким “зачарований”. Так ранній Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля Батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати у руки стилет: “Як в нації вождя нема. Тоді вожді її – поети!” (В.
Пахаренко).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)