Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено

Діла ростуть у невмолимі черги.

Громадиться цеглинами життя.

Як рух, як пруг, як вічний вир енергій.

Триває й визначається буття.

Співа блакить крізь готику риштовань.

Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов.

І все ж таки: в началі було – Слово!

І все ж таки: начальний дух – Любов!

І в серці, і в колекторах моторів

Пульсує і іскрить одне і те ж –

Від хаосу до космосу просторів.

Від атома до голубих безмеж.

Коментар

У поезії Є. Маланюка “Істотне” утверджуються одвічні людські цінності – Слово й Любов. Можливо, людина за повсякденними справами не завжди помічає найголовніше, істотне у своєму житті, ганяється за другорядним, несуттєвим. Хоча розум людини здатен осягти глибини від атома до безмежного космосу, головними в її серці будуть любов і добро.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено