Істотне скорочено – Євген Маланюк

Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі.

Водночас він утверджує думку про первіснісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов!

Поет проводить специфічну паралель між мотором і серцем людини: І в серці, і в колекторах моторів Пульсує і іскрить одне і те ж – Від хаосу до космосу просторів, Від атома до голубих безмеж.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Істотне скорочено – Євген Маланюк