Людина створила культуру, а культура – людини. Особистість реалізується в культурі думки, культурі роботи й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й минулий крізь сторіччя спосіб суспільного існування, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у відношенні людей до співвітчизників, до роботи, до рідної мови. Я вважаю, що чим міцніше зв’язку людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися на нього як на громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота
Дуже часто про людину говорять, що він культурний або навпаки. Кожний по-своєму оцінює іншого, опираючись на власне розуміння поняття культури. На мою думку, культурна людина – це людин, що дотримується загальноприйнятих норм поводження: увічливий, пунктуальний, чуйний, готовий прийти рятуйте! Разом з тим, культуру неможливо уявити без уміння спілкуватися, дотримуватися норм етикету.
У народі говорять: по одязі людини зустрічають, а по розуму проводжають. Тобто, перше враження про нас створюється по нашому одязі. Як приємно спостерігати за людиною, що зі смаком одягнений!
Ви скажіть,
Я часто бачу на вулиці людей, одягнених, начебто “з інкубатора”, хоча їхній одяг і речі є досить дорогими. І дуже прикро, коли елегантна пані, начебто перлами, сипет брутальними словами. Відразу забувається, у що вона одягнена, а брудний потік слів ще довго звучить у вухах перехожих
Людина живе серед людей і тому не має права забувати про дотримання норм поводження в суспільстві. Цьому необхідно вчитися все життя
Закінчуючи школу, я усвідомила, як добре було мені біля моїх друзів, розуміти їх, бачити в їхніх очах складний духовний мир – радість, горе, лихо, нещастя. Тепер мені жаль, що ми розстаємося. Що ж візьму я в життєву дорогу з рідної школи, які риси культурної людини виховали в мені вчителі? Насамперед, я вважаю, що до основних критеріїв культурної людини ставиться володіння рідною мовою. Саме це вказує на приналежність до українських націй. “Без мови нашого й народу нашого ні” (В.
Сосюра ). Рівень розвитку рідної мови, на мою думку, відображає рівень духовного розвитку нації: словник – це те, що нації знає про світ, а граматика – це те, як вона про цей світ говорить. Мене навчили в школі знать і словник, і граматику, берегти й збільшувати багатства рідної мови. Я твердо усвідомила, що це є моїм обов’язком, тому що людина, що не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від культурно-історичного досвіду й досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань
Я дуже вдячна вчителям за те, що навчили мене розрізняти щедрість і скнарість, сьогодення багатство душі й убогість, а також дивитися на речі реально. Я скромна, умію жалувати й співчувати, берегти й оберігати, умію побачити за фальшивою позолоттю теперішню людську цінність. Вдячна тим однокласникам, які мене підтримували, тому що це був шанс рухатися в напрямку до досконалості, а коли вони ставили мені щось у докір або засуджували, то також учили мене – бути краще, добріше, мудріше.
Скромність допомагає оберігати себе й інших від нахабності, несправедливості. Я дуже люблю й поважаю своїх батьків, тому що тільки вони дали мені життя, сформували мене як людини, навчили віри в Бога, дотримуватися наших звичаїв і традицій, зберігати нашу культуру. Але мені ще дуже багато сходів необхідно перебороти, щоб стати культурною людиною.
Насамперед, глибше вивчити історичні й художні цінності, опанувати як мінімум дві іноземні мови, щоб ознайомитися з життям інших народів. Мені необхідно ще дуже багато вчити, щоб бути культурною людиною
(2 votes, average: 5.00 out of 5)