Хлопчик Василько (твір-казка про хлопчика Василька)

5 КЛАС

НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Хлопчик Василько – маленький пустун і реготун. Ніхто й ніколи не бачив, щоб він супився чи плакав. Якось у хлопчика запитали, чому в нього такі сині очі, русяве волосся і яскраве ластовиння на носі?

Василько весело розсміявся і сказав, що сині очі йому дало озеро, русявий чуб – пшеничне поле, ластовиння – то поцілунок літнього сонечка.

Василько завжди щось наспівував. Одного разу він помітив, що все навколо нього принишкло і мовчить. Тоді наш пустун і реготун весело заспівав і почав навколо себе розкидати нотки. Нота До дісталася дубу, і він басисто загудів.

Ре Василько кинув сороці, і вона радісно заскрекотала. Мі дісталася мишці, і вона швидко понесла свою нотку під кущик. Фа хлопчик подарував велосипедистові, Соль поклав бабусі в кошик, Ля віддав дівчаткам, Сі закинув у струмок. І раптом

Усе навколо заспівало, запищало, задзвеніло, адже Василькові нотки – то веселий настрій, радість і щастя, якими хлопчик щедро поділився з усім світом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Хлопчик Василько (твір-казка про хлопчика Василька)