Перша його книга для дітей “Маленький Бобеш” була написана в 1930-1934 роках. В основу повести лягли спогаду про власне дитинство, однак ціль книги набагато серйозніше. Письменникові вдалося запам’ятати картини життя чеського народу в найбільш гострий кризовий період і підняти такі проблеми, які в той час уважалися недоступними для дітей і небажаними.
У повісті Мова йде про соціальну нерівність, про боротьбу пригноблених за свої права, про життя в самих складних її проявах. И. Пліва проста й гранично правдивий, він не хоче обманювати
У повісті три частини. Герой – маленький хлопчик Бобеш – пізнає мир, і, чим старше він стає, тим складніше сприйняття героєм видимих протиріч. Багата поетична натура дитини, мальчишки-почемучки, дозволяє письменникові розгорнути целую феєрію величезного миру, у якому живе його герой. Спілкування із природою й казкові образи, що населяють його уява, перетворюють все навколишнє в незвичайні чудесні предмети, але це не заважає Бобешу зіштовхуватися з жорстокою реальністю. Він раню замислюється про те, чому є бедние й богатие, йому доводиться випробувати поки що лише дитячі образи, але
Потім, ставши вже старше, Бобеш випробовує всі удари долі, які пов’язані з безробіттям батька, голодом, безправ’ям. Так, И. Пліва веде свого героя, а разом з ним і читача до пізнання правди через більші лиха й маленькі дитячі радості. Письменник розкриває складний мир дитини зсередини, у всій багатогранності, показуючи, як переломлюються у свідомості дитини іноді повсякденні, а іноді складні події, і це робить образ життєво вірним
Пліва Порушує канони буржуазної дитячої літератури яка жадала від дитячого письменника зображення дійсності в рожевих тонах. Це не виходить, що автор показує життя безнадійної; навпроти, воно затверджує, що людина сам коваль свого щастя, що без боротьби за свої права люди не зможуть нічого домогтися. Тому він непримиренний до поглядів бабусі хлопчика, що проповідує смиренність, тому Пліва сміла малює дорослих, не ідеалізуючи їх, а розкриваючи їхню сутність, у тому числі й негативні сторони характеру й мислення, і недоліки, обумовлені середовищем, вихованням, моральним кодексом буржуазного суспільства. Пліва обрушується на психологію власника, міщанина, великого буржуа; він показує огидну їхню сутність у моменти зіткнення дітей з людьми цього кола (ненависть фабрикантши до дітей робітників, які, купаючись на річці, турбують її собачку, і т. д.). Художній смак письменника підказує йому такі ситуації й деталі, які близькі розумінню дитини, і через мале підводить до узагальнення життєвих явищ.
Автор увесь час бачить перед собою читача молодшого шкільного віку, і в цьому запорука успіху повести. Він не повчає “з висоти” авторитету дорослої людини, а розповідає цікаво, поэтично, розуміючи лрироду дитини не тільки розумом, але й всією своєю істотою
У Творчості И. Пліви ми знаходимо велику жанрову розмаїтість: крім соціально-побутової повісті, його перу належать і пригодницька повість (“Хлопчиська з динамітом”, 1934), і казки, і п’єси для лялькового театру, і сценарій для мультфільму. Причому, з огляду на природу підлітка й обираючи жанр пригодницької повісті, автор ніколи не упускає можливості допомогти читачеві пізнати щиру причину явищ – як соціальних, так і явищ природи. Це привело И. Пліву до думки написати науково-художню книгу для дітей.
Критика відзначала, що письменник опирався на традиції Жуля Верна, на досвід радянської дитячої літератури, на досягнення чеської літератури в ці роки. Безсумнівно, що такі письменники, як В. Не Кликав з його казкою “Анечка добрий дух і солом’яний Губерт” і В. Біанкі з його “науковими казками”, у якімсь ступені вплинули на вибір жанру. Однак “Крапля води” у жодному разі не нагадує нам книги названих письменників; це справді новаторська оригінальна повість, що зробила переворот у розумінні жанру наукової книги для дітей у Чехословаччині. До появи цієї книги вважалося, що наукові відомості можна давати дитині в сухому викладі, використовуючи лише логічні категорії, а не художні образи
(2 votes, average: 4.50 out of 5)