Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 52
Тема: Виразне читання напам’ять поезії Шандора Петефі “Коли ти муж, – будь мужнім…”. Характеристика емоційно-змістової наповненості поезії.
Мета: формувати вміння декламувати вірші, правильно інтонувати поетичні рядки, наголоси, змістові акценти, вчити розуміти закони силабо-тонічної системи віршування; прищеплювати навички проникнення у змістові глибини поетичного тексту та розуміння взаємозв’язку форми і змісту художнього твору; створити ситуацію необхідності
Тип уроку: виразне читання.
Хід уроку
1. Мотивація навчальної діяльності.
Першу збірку віршів Петефі, яка одразу принесла йому загальне визнання, було видано у 1844 році. Деякі вірші, написані ним до 1844 року, були відомі ще до видання збірки. Написані простою народною мовою, близькі за ритмом до народних пісень, вірші Петефі і були сприйняті як угорські народні пісні: їх співали у селах і містечках, не знаючи імені автора.
Коли у 1840-х роках було видано збірник творів усної народної
1848 року в листі до мешканців Кіш-Куншага Петефі писав: “Прочитайте книжки, що їх я написав; їх величезна купа. В них ви побачите, наскільки я завжди любив народ, стояв на його боці і боровся за нього. Легко бути другом народу тепер, коли народ став господарем на своїй батьківщині; але я ще тоді став другом народу, коли ним нехтували і мною також нехтували і ображали, як захисника народу”.
“Моє серце схоже на луну в пустелі, воно сотні разів відгукується на кожен заклик”, – писав Петефі про себе.
“Що б там не казали, а справжня поезія – поезія народна. її треба зробити панівною”.
“Те, що правда, – те природно, а що природно, те і добре, а відповідно – прекрасно. Ось моя естетика”.
Словникова робота.
Естетика – галузь філософії, що вивчає і описує природу прекрасного.
Отже, Шандор Петефі зауважує на таких особливостях своєї лірики:
1) народність – виявляється в поезії через ритм, близький до пісенного;
2) постійний заклик як відгук на біль народний;
3) правдивість, природність, простота як найвища краса поезії.
Щоб правильно декламувати вірш, треба визначити в ньому всі акценти.
Акцент – це певний наголос; не лише у слові, а й у думці, побудові речень, римуванні, строфічній будові.
Необхідно пам’ятати, що поетичний розмір у поезії створює певну мелодію, певну музику, закони якої ми не можемо порушити. Тому бувають випадки, коли наголос у слові, вжитому у звичайному мовленні і у поетичному тексті, не збігаються.
Наприклад, в поезії “Коли ти муж…” ми бачимо у першій строфі (відрізок поетичного мовлення, об’єднаний закономірним чергуванням рими, або, простіше кажучи, – стовпчик) слово “сміливих”, яке у звичайному мовленні має наголос на перший звук “и”, а у даному поетичному творі, підпорядковуючись поетичному розміру, буде мати наголос на “і”.
Ритм у поезії виникає не лише через риму – суголосся звуків в кінці рядків, а й через повтори, бо ритм по суті своїй і є якийсь повтор. Звернімо увагу на повтор цілого рядка на початку кожної строфи: “Коли ти муж, – будь мужнім…” Такий повтор називається анафорою. Служить для підсилення, накопичення певної емоції.
2. Аналіз синтаксично-експресивної наповненості поезії.
1. Зверніть увагу на розділові знаки у вірші.
2. Поясніть їх.
3. Відповідно розділових знаків розставте паузи.
4. Визначте суголосні склади.
5. Визначте початок і закінчення фраз, що мають змістову цілісність.
6. Визначте у кожній строфі слова, що мають найвище емоційне навантаження. Спробуйте інтонацією виділити їх.
7. Визначте у вірші строфу, що є кульмінацією думки автора і ліричного героя. Оберіть спосіб зосередити увагу слухача на цих рядках. (Або повільніше порівняно з іншими строфами вимовляння, або підсилення голосу, або навпаки, майже пошепки…).
8. Нарешті, спробуйте прочитати вірш відповідно зроблених висновків.
3. Виразне читання віршів.
Проведення конкурсу на кращого читача.
4. Підбиття підсумків уроку і конкурсу.
5. Домашнє завдання.
Скориставшись завданнями підручника с. 161, 167, підготуватись до тематичного оцінювання за творчістю Джека Лондона і Шандора Петефі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)