Тема добра й зла вічна тема в літературі. Доти, поки буде жити людина, доти буде йти боротьба добра й зла. І завжди, за всіх часів будуть жити люди, що проповідують добро. От і роман М. Булгакова ” Майстер і Маргарита ” присвячений цій темі.
Дивною особливістю жанру цього добутку є те, що він представляє із себе роман у романі. И…….. біблійної історії, складеної Майстром, лягає на всі інші глави “Майстра й Маргарита”.
Перенесемося ж подумки в далекий Ершалаим, у палац прокуратора Іудеї Понтія Пілата. “У білому плащі із кривавою
Руки зв’язані за спиною. Під лівим оком у людини був великий синець, у куті рота садно із запеченою кров’ю”. Кликали його Иешца Га-Ноури.
Він обвинувачується в тім, що ” підмовляв народ зруйнувати ершалаимский храм”.
Арештований намагається виправдатися: “Добра людина! Повір мені…”. Але Пілат покликав Кентуриона Крысобоя, що, розмахнувшись, ударив бичем і “зв’язаний миттєво звалився додолу, начебто
Він переконаний, що мир розділений на пануючим і що підкоряються. Саме таким, як він, на його думку, належить вирішувати: перерізувати чи ні! волосок, на якому висить людське життя
А отут раптом з’являється людина, що сміє йому заперечувати: “И в цьому ти помиляєшся, погодься, що перерізувати волосок вуж напевно може лише той, хто підвісив?”. Причому, говорить він ці слова зі світлою посмішкою. І все це приводить у замішання прокурора. У безвинності Иешца Пілат переконався відразу.
Більше того, він спробував навіть урятувати цього бродячого філософа: “Слухай, Га Ноури, ти коли-або говорив що-небудь про великого кесаря?
Або… не…говорив?”.И все-таки Понтій Пілат робить зло. Чому? Колись він був воїном, людиною прямої дії й прямого слова
Умів цінувати мужність, відвагу. І сам не знав страху. Але вислужив високу посаду, став, так сказати, апаратним працівником
И переродився. І не за життя свою боїться Пілат. Він боїться за кар’єру
Через хворобу доносу він робить зло, іде проти своєї совісті. Він боягуз, вірний пес кесаря. Хоча потім він покараний нескінченною головою болем і катуванням від спогаду про ту мінуту, коли він видав катам Иешца. А в Иешца залишився його учень Левин Матвій, що служить Добру.
Для чого ж Булгаков розповів цю історію про Иешца?
Я думаю, що він хотів підкреслити, що все, що два тисячоріччя назад відбувалося в Ершалаиме, дуже схоже було на те, що бачив Булгаков. Під час сеансу чорної магії Воланд затіває розмова зі своїм асистентом про те, чи змінилися городяни. Виходить не змінилися
Часи різні, а суть одна. Ворожнеча, недовіра до людей інакомислячим оточують Майстри. Те ж зло він бачить навколо.
Частиною цього зла є керівник письменницької організації, що все оцінює за принципом: “Этого не може бути”. Він “настукав” на Майстра, а коли того посадили у в’язницю, зайняв і його квартиру
Саме такі, як Берліоз, труїли у свій час і Булгакова. Але незважаючи ні на що, Майстер вірить у добро й справедливість. Оголювати й карати зло в романі надано зграї Воланда.
Але в булгаковській “нечистій силі” є щось привабливе, тому що, оголюючи зло, вона карає людей