Князювання Дмитра Донського належить до самих нещасних і сумних епох історії багатостраждального російського народу, невпинні руйнування й спустошення те від зовнішніх ворогів, то від внутрішніх усобиц, випливали одні за іншими у величезних розмірах. Моськовська земля, не вважаючи дрібних руйнувань, була два рази опустошаема литовцями, а потім зазнала навали Орди Тохтамиша; Рязанська земля – страждала два рази від татар, два рази від моськвичів і була наведена в крайнє руйнування; Тверськую – кілька разів розоряли моськвичі; Смоленська
Сам Дмитро не був князем, здатним мудрістю правління полегшити важку долю народу; чи діяв він від себе або по вселянню бояр своїх, – у його діях видний ряд промахів. Випливаючи завданню підкорити Моськві російські землі, воно не тільки не вмів досягати своїх цілей, але навіть упуськав з рук те, що йому доставляли обставини; він не знищив сили й самостійності Твері й Рязані, не вмів і поладити з ними…; Дмитро
(Н. И. Костомаров)