Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Василя Чухліба, з його оповіданням “Гойдарики”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Дзвонить дзвіночок:
Дзелень, дзелень!
Сміється сонце,
Збудився день.
Кличе дзвіночок!
Бім-бам! Бім-бам!
Урок розпочати Час школярам.
II. МОВЛЕННЄВА
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Обличчям до обличчя”. Робота в парах
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання Михайла Слабошпицького “Славко і жако”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення із творчістю українського письменника Василя Чухліба, опрацюємо його оповідання “Гойдарики”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті про Василя Чухліба (с.
– Де і коли народився Василь Чухліб?
– Яким було його дитинство?
– Коли у нього проявились літературні здібності?
– Які твори писав письменник для дітей?
2. Фізкультхвилинка
3. Робота над оповіданням Василя Чухліба “Гойдарики”
1) Гра “Передбачення”.
– Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.
“Гойдарики”.
“Гойдарики”!
“Гойдарики”?
– Що означає це слово?
– Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має таку назву?
2) Виразне читання оповідання вчителем.
– Чи сподобалось вам оповідання?
– Який настрій воно у вас викликало?
– Чи справдилися ваші передбачення?
– Чи зрозуміли ви, як з’явилося слово гойдарики?
3) Словникова робота.
Читання колонок слів “буксиром” за вчителем
Прибіг | Майструє |
Занявчав | Проситься |
Спохмурнів | Сварилися |
Прилаштував | Придумувала |
– Що об’єднує всі ці слова? (Це дієслова.)
– Доберіть синоніми до слів: спохмурнів – (насупився, розсердився); прилаштував – (прикріпив, прив’язав).
4) Повторне читання тексту учнями “ланцюжком”.
5) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Де тато прилаштував гойдалку?
– Чому почали сваритися діти?
– Що запропонував тато?
– Як розгойдувалися діти?
– Яку пісеньку придумала Тетянка?
– Хто ще гойдався з дітьми?
– Який настрій був у дітей?
6) Читання оповідання учнями за особами.
7) Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Розвідники”.
– Скільки разів у тексті зустрічається слово тато? (3)
– Доберіть спільнокореневі слова до слова гойдалку. (Розгойдалися, гойдаються, гойда, гойдарики)
Б) Доповніть речення.
Під березу прибіг… (песик Жучок).
Стрибнув прямо на березу з даху… (кіт Рудько).
Майструє у дворі й задоволено на гойдалку поглядає… (тато).
8) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до твору.
– Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?
– Які рядки твору проілюстрував художник?
– Які відчуття викликає ілюстрація?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на уроці?
– Хто його автор?
– Що вам найбільше сподобалось?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати за твором сценарій п’єси.