Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Чого це надворі блищать, мов перлини,
І чисті й прозорі весняні краплини?
Чого це пісні заспівали свої
Веселі, дзвінкі ручаї?
Чого це так сонце ясне пригріває?
Бо час чарівниці – Весни наступає!
Із сонцем яскравим привітна, ясна,
У кожну кімнату заходить… (Весна).
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Віднови слово”
–
– В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!
Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко, л_л_ка, гнізд_чко.
2. Складання скоромовки із розсипанки
Летів сів прибіг стовпчик хлопчик
На горобчик горобчик утік
(Летів горобчик, Прибіг хлопчик –
Сів на стовпчик. Утік горобчик.)
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Де вона проходить –
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають. (Весна)
– Сьогодні на уроці позакласного
Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів’я, приказки.
А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з виставкою книг
– Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?
– Чому ви так уважаєте?
– Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?
– Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор? У книжки один твір чи декілька?
Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?
2. Обговорення прочитаних творів
– Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди сховалася зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає і посилає на землю.
Про цих красенів ви прочитали казку “Як Квітень до Березня в гості їздив”.
1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
– Назвіть дійових осіб казки.
– Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?
– Що Травень порадив Березню?
– Чому Березень здивувався?
2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.
– Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть у народі існує прислів’я: “У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, зверху ллє, знизу мете”.
3. Робота над прислів’ями
1) Робота в групах.
– Ви готували прислів’я про весну.
Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше прислів’їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.
– Уночі тріщить, а вдень плющить.
– Від березневих дощів земля квітне.
– Весна днем красна.
– Вода з гір потекла, весну принесла.
2) Гра “Розсипанка”.
– А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова прислів’я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів’я.
Пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.
(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає.)
4. Опрацювання нових творів
1) Робота над віршем Павла Грабовського “Веснянка”.
А) Словникова робота.
Читання слів “луною” за вчителем
Буяє, проміння, ллє, блищить.
Б) Самостійне читання учнями вірша.
– Що ви уявляли під час читання?
В) Виразне читання вірша учнями за строфами.
Г) Робота над змістом.
– Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?
– А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?
2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова “Весна-красна”.
Читання тексту учнями “ланцюжком”. Аналіз змісту прочитаного
– Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.
– Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?
– Що сказано в оповіданні про граків?
– Які хлопоти навесні у хліборобів?
– Скільки пташок згадано в тексті?
– Які характерні ознаки кожної з них?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?
– Що найбільше сподобалося на уроці?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Бережіть природу, діти!”.
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)