Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая
Зазвичай у додатках вміщено варіанти творів, документи, листи, щоденники, записи, спогади, критичні статті – усе, що потрібно для сприйняття твору читачем. Скажімо, у додатках до казок братів Грімм можна натрапити на слово Я. Грімма до видання “Дитячих сімейних казок” (1857), фрагменти робіт Г. Скурли, дослідника їхньої творчості, а також “Основні дати життя і творчості Я. і В. Грімм. У додатках до “Гамлета” пропонуються уривки з праць Е. Лес-сінга, Й. В. Гете, В. Гюго, В. Бєлінського та інших дослідників.
Видання
Додатки – легкодоступне джерело інформації, яке варто використовувати на уроці літератури. Як бачимо, проблема добору допоміжних матеріалів, необхідних для уроку зарубіжної літератури, існує. Але вона не така безнадійна, як це іноді здається, і може бути розв’язана, якщо є головне – пристосовані для школи видання програмних творів.
Окрім заголовків, підзаголовків, присвят, авторських передмов і післямов, приміток, додатків,
Цінність фонових знань для опанування літератури очевидна, але художній текст, звичайно, первинний. Хто не прочитав текст, не має потреби у додаткових матеріалах. Проте й ті, які “ковтають” книги, теж не потребують їх – вони задовольняються поверховим сприйняттям прочитаного. Потребу в додаткових знаннях відчувають лише ті, котрі мають певний рівень читацької культури, тобто літературної грамотності.
Пригадаймо К. Воннегута: ми “маємо бути грамотними, глибоко грамотними”, щоб сягати вершин Шекспіра, Гете, Пушкіна…
Н. О. Півнюк, кандидат педагогічних наук, Київ