Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме? Це постійні, чи так звані буттєві питання.
Можна на тривалий період забути про них, поринути в побутові, повсякденні проблеми, але життя влаштовано так, щоб зовсім знехтувати, проігнорувати це питання не може навіть найбільш байдужа та духовно спляча людина. Неминучість смерті та її провісників – старіння та хвороби, факт скороминучого зникнення в минулому миттєвостей життя з усіма проблемами, є для кожної людини неусуваним нагадуванням про невирішене, відкладене питання сенсу життя. Отже, у людському
О. Турянський у творі ” Поза межами болю ” показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності – дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу. Оптимістично звучать слова Добровського наприкінці твору, звернені до оповідача, а насправді до кожної людини: “Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе
Часто можна почути думку про те, що матеріальні цінності – це не головне, це дуже приземлені й негідні забаганки, а найперше, про що має дбати людина,- це моральна чистота, висока духовність, потяг до творчості.
Існує й інша думка про те, що перевагу треба в житті надавати матеріальним цінностям, а тоді вже думати про духовне. Але чи завжди це так?