Творчість Лопе де Вега. Аналіз п’єси “Собака на сіні”

Одним з яскравих представників ренесансного реалізму XVII століття був Лопе Фелікс де Вега Карпио (1562-1635) – великий іспанський драматург, поет, вершина золотого століття іспанської літератури

Лопе де Вега народився в сім’ї золотошвейника. Навчався в університеті Алькала. З п’яти років писав вірші.

В 22 року мав успіх драматурга. Життя його була наповнена жагучими захопленнями й драматичними подіями

29 грудня 1587 року під час спектаклю Лопе де Вега був арештований і відправлений у в’язницю. Причиною арешту послужили образливі

сатиричні вірші на адресу його колишньої коханої Олени Осорио і її сім’ї, глава якої X. Веласкес був постановником перших п’єс Лопе. За рішенням суду юнак був висланий з Мадрида й Кастилії на багато років.

Залишаючи столицю, він викрав донью Исавель де Урбина й женився на ній проти волі батька. На вінчанні нареченого представляв родич, тому що Лопе загрожувала страта за появу в Мадриді в порушення вироку

29 травня 1588 року Лопе де Вега надходить добровольцем на корабель “Сан Хуан” і відправляється в похід “Непереможної Армади”. Після багатьох пригод, втрати брата Лопе вертається в Іспанію, поселяється

у Валенсії й видає поему “Краса Анжеліки” (1602).

Після кончини першої дружини в 1593 році Лопе жениться на дочці мясоторговца Хуане де Гуардо. У ці ж роки він віддається жагучому захопленню акторкою Микаэле де Лухан, оспіваної їм в образі Камілли Люсинди. Багато років поет подорожує слідом за коханою й живе там, де вона грає

З 1605 року Лопе служить секретарем у герцога де Сесса, багато пише для театру. В 1610 році, після скасування вироку суду, він остаточно переїжджає Вмадрид.

В 1609 році, завдяки участі герцога де Сесса, Лопе де Вега одержує звання, що обгороджує його від церковних нападок, – “наближений інквізиції”, тобто находящийся поза підозрою. В 1614 році після загибелі сина й смерті другої дружини Лопе приймає сан священика, але не змінює своїм світським принципам життя. Церковний сан не перешкодив йому пережити ще раз всепоглинаюче почуття до Марти де Неварес. Від своєї любові Лопе не відмовився й після того, як Марта осліпла й втратила розум

В 1625 році Рада Кастилії забороняє друкувати п’єси Лопе де Вега. Нещастя переслідують поета й в особистому житті

В 1632 році вмирає Марта де Неварес. В 1634 році вмирає син, одна з дочок – Марсела – іде в монастир, іншу дочку – Антоній^-Клару – викрадає розпусний дворянин. Нещастя зробили Лопе зовсім самотнім, але не зломили його дух і не вбили інтерес до життя. Незадовго до смерті він завершив поему “Золоте століття” (1635), у якій виразив свою мрію, продовжуючи затверджувати ренесансний ідеал

Сервантес назвав Лопе де Вегу “чудом природи”. Дійсно, завдяки його Творчості іспанський театр досягла своєї досконалості, іспанська драматургія зайняла нове місце у світовій літературі. Творчість Лопе заснована на ідеях ренесансного гуманізму й традиціях патріархальної Іспанії.

Спадщина його велико. Воно містить у собі різні жанрові форми: поеми, драми, комедії, сонети, еклоги, пародії, прозаїчні романи. Лопе де Везі належить більше 1500 добутків.

По назвах до нас дійшло 726 драм і 47 ауто, збереглося 470 текстів п’єс. Письменник активно розробляв поряд з літературними традиціями Ренесансу народні мотиви, теми

У поемах Лопе виявилася його поетична майстерність, патріотичний дух, прагнення заявити про себе у світі літератури. Їм створено біля двадцяти поем на різні сюжети, включаючи античні. Состязаясь із Ариосто, він розробив епізод з його поеми – історію любові Анжеліки й Медоро – у поемі “Краса Анжеліки”; сперечаючись із Торкватто Тассо, написав “Завойований Єрусалим” (изд. 1609), оспівавши подвиги іспанців у боротьбі за звільнення Труни Господня.

Поступово патріотичні настрої поступаються місцем іронії. У поемі ” Війна котів” (1634) поет, з одного боку, описуючи березневі пригоди котів і їхню війну за красуню-кішку, сміється над сучасними вдачами, з іншого боку – заперечує штучні норми, прийоми класичних поем, що створюються по книжкових зразках

В 1609 році за замовленням Мадридської літературної академії Лопе пише трактат “Нове мистецтво складати комедії в наш час”. До цього часу він уже був автором блискучих комедій – “Учитель танців” (1594), “Толедская ніч” (1605), “Собака на сіні” (ок. 1604) і інших.

У поетичному напівжартівливому трактаті Лопе виклав важливі эстетические принципи й свої погляди на драматургію, спрямовані, з одного боку, проти класицизму, з іншого боку – проти барокко.

Особливе місце у творчості Лопе де Веги займають комедії. Одна із кращих серед них – “придворна комедія” “Собака на сіні” (ок. 1604). У комедіях такого типу, як правило, показувалося життя аристократії, близької до двору. Багато хто з них написані на сюжет про складні взаємини, що виникають між панами й підлеглими.

У ряді комедій розробляється сюжет про любовні переживання героїв, що належать різним станам. Іноді в центрі сюжету коштує боротьба за владу. Нерідко в таких комедіях любовне почуття виникає з ревнощів. Це вносить певний дисонанс у відносини між закоханими й робить комічної ситуацію.

Дозвіл її нерідко укладений у словах народної пісні, що виконують або слуги, або наближені до знатної особи. Закінчуються комедії, як правило, весіллям

Так, у комедії “Собака на сіні” любов прекрасної аристократки Діани до секретаря Теодоро виникає з ревнощів. Причому назва комедії виправдана поводженням Діани: вона не дозволяє Теодоро любити себе, але й забороняє любити служницю Марселу. Теодоро, чесний, шляхетний юнак, виявляється заручником гри станових забобонів.

Щасливий кінець досягається лише завдяки моторному слузі Тристану, одному з типів пикарескних слуг у комедіях Лопе. Але при цьому ми бачимо, як Діана готова кинути Тристана в колодязь за те, що він знає про плебейське походження Теодоро. Аристократка в Діані перемагає саме почуття.

Поки вона не знає засоби, як зробити так, щоб Теодоро став рівним їй, Діана вимагає розуміння, наполягає на збереженні станової дистанції. Але як тільки Тристан “знаходить” Теодоро знатного батька, Діана змінює своє рішення

Заради досягнення руки першої красуні її шанувальники не гребують послугами найманих убивць. І тільки спритність Тристана, не менш шляхетного у своєму відношенні до пана, улаштовує всі найкращим образом

Взагалі, слуга часто бере участь в інтризі комедії Лопе де Вега. Звичайно це бідний малий, котрий здатно тверезо оцінити ситуацію й посміятися над жагучими переживаннями закоханих. Це та пружина в дії, від якого починає розкручуватися вся інтрига. Не випадково саме через образ слуги комедії Лопе нерідко порівнюють із шахрайськими романами.

Але головне, що допомагає розкрити слуга, – це те, що й селянки й дворянки однаково переживають любовне почуття. Любов зрівнює всі стани. Таке гуманістичне прославляння любові стало теперішнім відкриттям драматургії Лопе де Веги

Найцікавішим типом комедії Лопе є “комедія плаща й шпаги”. Назва дана по обов’язковій атрибутиці персонажа. Дія п’єс звичайно відбувається в сучасної драматургові обстановці, як правило, це Мадрид або Севілья, оспівані персонажами комедій. У даному типі п’єс є свої закономірності побудови: проводиться паралель між закоханою парою панів і парою слуг; відносини часто дублюються, підсилюючи комізм що відбувається. Однак у Лопе інтрига нерідко поступається місцем характеру.

Вдачі Іспанії змальовані яскраво, многообразно, оттеняя сутність характерів головних героїв. У комедіях Лопе жінка завжди активна в боротьбі за своє щастя. Їй властиві чарівність, вірність, а також здатність до самопожертви в ім’я любові. Будучи істотою слабким, жінка стає сильної й сміливої в боротьбі за щастя. Головне в житті – любов як животворяща сила.

Вона розкриває в людині всі його здатності. Не випадково в “комедії плаща й шпаги” ми виявляємо різні типи людей ренесансного образа думок