Комедія одержала своє визнання набагато пізніше трагедії. Переводилася комедія із грецької мови як “ватага гуляк” або “пісня козла”.
Перші комедійні постановки виникли на Дионисиях (святах). Об’єкт комедій не міфологічне минуле, а живаючи сучасність, у комедіях автори й актори намагалися розв’язати актуальні питання політичного й культурного життя
Відмітна риса древньої комедії – повна воля особистого глузування над окремими громадянами, навіть із називанием них імен
Древні комедії не індивідуалізували громадян,
У виступах брав участь хор їхніх 24 чоловік і ведучий: один або два
Видатним грецьким автором комедії був Аристофан, його добутку – найцінніше джерело, що відображає культурне й політичне життя того часу. Аристофан був прихильником твердого політичного порядку. До нас дошив такі його добутки як: ” Вершники “, “Оси”, “Птаха”, ” Хмари “, “Багатство”, “Жаби”.
“Хмари”
Дуже своєрідна комедія. Головний герой цієї комедії землевласник Стрепсиад, що загруз у боргах, і шукає вихід із цього положення тому що гроші повертати
Федиппид вивчився в Сократа, допоміг батькові не віддати борг. Після того як Федиппид побив свого батька й пригрозив убити свою матір, Стрепсиад спалює мислильню.
“Багатство” (“Плутос”)
Бідняк Хремил зустрічає бога багатства Плутоса й виліковує його від сліпоти й геть усе перевертається. Чесні люди стали жити в статку, а многим нечесним довелося погано. І отут з’являється Бідність і ставить запитання: “Якщо все будуть багаті, то хто буде працювати”. Їй відповідають “Раби”. “А рабів де взяти?”. На це питання їй не відповідають і проганяють