Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську думку, і вони постійно питають: “Як я виглядаю?”. Вони люблять самоту і міцно стискають в руці мобільник. Вони вважають, що наш будинок – наша фортеця, і ночами бояться, що його висадять разом з ними.
Вони упевнені, що абсолютно спокійні і тягнуться рукою до чергової сигарети. Вони шокують людей і бояться зайвий
Вони живуть сьогоднішнім днем і сміливо будують плани на завтрашній.
Вони з принципу не дивляться новини по телевізору і читають їх в Інтернеті. Вони дуже самокритичні і люблять тільки себе. Вони прощають собі всі помилки і криво дивляться на тих, хто їх робить. Вони не вірять в ідеальних людей і щодня в натовпі видивляються свій ідеал. їх нудить від натовпу в метро вранці, і вони щодня терпляче стоять на платформі в очікуванні поїзда.
Вони завжди говорять те, що думають, і майже розучилися щиро посміхатися.
Вони завжди добиваються того, що хочуть, і бояться бути нікому не потрібними. Після всіх цих думок починаєш сумніватися, а чи хочеться нам швидше ставати дорослими? Але у нас немає такого вибору – ми все одно ними станемо. Можна розпрямити крила і відлетіти від всього цього назустріч вітру. Але у нас немає крил.
Тому що їх немає у вас.