Ким і яким бути? ( твір-замітка в газету)

Мама мені часто ставить запитання – ким я хочу бути? Я знаю відповідь на це питання, я вже визначився у виборі, але мамі не розповідаю. Чому? Тому що я хочу бути автогонщиком, як Шумахер!

А мамі я не розповідаю, тому що бережу неї. Вона буде постійно хвилюватися й нервувати через мене, а мені цього не хочеться. Я люблю швидкість, коли вітер уривається в салон машини, хльостає по особі й намагається нав’язати мені своє подання про стильну зачіску. Я люблю захід бензину, без якого машина просто пахне неробочим металом. Бензин – кров автомобіля.

Мені

подобається, коли кермо слухається будь-якого руху рук, він є посередником між водієм і машиною. Адже це настільки дивно, що людина може керувати таким залізним конем. Так, містити теперішнього коня дуже складно, і не кожний може це дозволити собі.

Для коня не потрібно закочувати дороги в асфальт, у неї не потрібно заливати бензин, що, згоряючи, виділяє шкідливі гази. Вона – живаючи, вона – друг. Але якщо чесно, я приходив у школу верхівкової їзди й зрозумів, що занадто тремтливо ставлюся до цієї тварини.

Мені здається, що я непогано почуваю й знаю машину. Мені часто сняться сни, де я сиджу за кермом,

а Майбутнє з неймовірною швидкістю летить назустріч. І мама вже, здається, початку догадуватися, що я ходжу після уроків займатися в секцію юного картингіста

Хтось може сказати: так ще рано про це замислюватися, багато чого ще зміниться, багато про що ще можна помріяти. Я не згодний сэтим.

Вибираючи професію, людина планує все своє наступне життя. Звичайно, професію можна перемінити, але це часто пов’язане із втратою часу, стресом, життєвими безладдями. Куди краще, коли улюблена професія обрана й освоєна раз і назавжди.

Людина, що повністю віддає себе їй, може розраховувати на матеріальну стабільність і успіх вжизни.

Сучасне суспільство змінило свої вимоги до працюючого, незалежно від його професії. Якщо яких-небудь двадцять років тому досить було просто відвідувати своє робоче місце, виконуючи не занадто обтяжні обов’язки, то сьогодні всі по-іншому. Необхідно проявляти не тільки професіоналізм, дисциплінованість і акуратність, але й уміння чітко й швидко реагувати на зміну ситуації, прораховувати можливі варіанти дій і багато чого іншого.

Тут величезну допомогу робить володіння персональним комп’ютером: практично кожному, хто хоче досягти успіху в професійній сфері, необхідне знання начатков інформатики. Вибираючи свою майбутню професію, потрібно пам’ятати й про цьому

Але не тільки діловитість і професіоналізм роблять працівника коштовним і потрібним. Важливі ще й людські якості: коммуникабельность, увічливість, доброта, милосердя. Людина, наділена цими якостями, не ризикує втратити себе в потоці щоденних ділових обов’язків, втратити свою індивідуальність, неповторність. Адже робота – це не тягар, а лише обов’язок сучасної людини. І, вибираючи майбутню професію, потрібно твердо пам’ятати: помилка тут небажана

Я часто мрію про своє майбутнє: яке воно буде? Треба багато й завзято вчитися, щоб стати капітаном далекого плавання. Я вже зараз готуюся до цієї професії: вивчаю карту, читаю літературу про великих мореплавців і географічні відкриття.

Мій улюблений герой – капітан Немо Жуля Верна. На моїй книжковій полиці багато й технічної літератури. Я багато читаю про вітрильні суди, про сучасних цивільні й військових судах.

Дуже цікавим є підводний флот. У підводників дуже складна техніка, їм доводиться служити у важких умовах, але вони бачать самі глибини океану. Але капітан повинен знати не тільки географію. На сучасних кораблях установлені сложнейшие прилади, щоб ними керувати, потрібно знати математикові, фізику, біологію. Для цього потрібно одержати основи знань у школі, а потім учитися далі.

Я обов’язково вивчуся на капітана, буду борознити світовий океан…

Але мрії без реальної праці не втіляться самі по собі, тому зараз треба трудитися, учитися, набиратися знань

Професія капітана вимагає витривалості, тому я завзято займаюся спортом: займаюся синхронним плаванням. Крім того, я відвідую кружок юних підводників, де ми вивчаємо внутрішній пристрій підводних човнів, і самі збираємо моделі різних кораблів, а потім запускаємо їх у глибокому акваріумі. Кращими моделями вибираються ті, які не протікають і не йдуть до дна.

Капітан повинен не тільки знати свій корабель, але й уміти знайти течі у своєму кораблі, закрити її. Цьому ми й учимося, поки тільки на моделях


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Ким і яким бути? ( твір-замітка в газету)