Особливості літератури того часу чудово об’єдналися у творчості талантливейшего художника слова, одного з найбільших представників критичного реалізму переджовтневої пори – Олексія Миколайовича Толстого (1883-1945).
Узагальнюючи судження численних досліджень про особливості творчого становлення А. Толстого в дожовтневий період, можна сказати, що період цей у його творчості був досить складним, шукання – важкими й суперечливими. З одного боку – ідеалістичний світогляд, захоплення символізмом, що позначився в першій книзі віршів
Справжній крок уперед до прогресивного мистецтва був зроблений А. Толстим у прозі, у повістях і романах, “заволзького циклу”. Реалістична щільність матеріалу, гострота характеристик вимираючого поміщицького прошарку в Заволжя, часом анекдотичне зображення побутових ситуацій,- у всім цьому позначилася сила критичного таланта Толстого. Він не тільки знайшов власну тему, але й намацав шлях виходу із проміжного
У творах Толстого “Мишука Налимов”, “Диваки”, “Кульгавий пан”, “Пригоди Растегина” і ін. з великою художньою силою показана історична неминучість загибелі дворянства як класу. Цей висновок зримо присутній у всіх оповіданнях письменника, у сатиричній галереї що дивачлять, похітливих, безвладних і дозвільних мешканців запущених парків, ветхих садиб, затягнутих павутиною, запилених панських особняків
Але при цьому проза Толстого того років не позбавлена протиріч. Миру тліну й розкладання протиставляється як єдина оздоровляюча сила – любов, що незаплямован і чистої гордо проносять прекрасні жінки через весь бруд навколишнього їхнього життя. Товстої думав, як це неодноразово відзначалося в нашому літературознавстві, що рішення всіх проблем буття треба шукати в сфері морально-етичної
Буржуазна критика, визнаючи величезний талант письменника заволзького циклу, одностайно підкреслювала його аполітичність. Але в цьому питанні з нею вступив у суперечку сам Толстой. У статті “Про ідеального глядача” він висловлює свої погляди на роль художника в суспільстві. Стаття перейнята переконаністю в тім, що талант повинен служити народу, харчуватися гострими питаннями сучасності й відбивати їх. Важкий був шлях колишнього графа до оволодіння марксистським поглядом на історичний процес.
Шлях цей пролягав через невірну оцінку Великого Жовтня, через п’ятирічну білу еміграцію. Але все-таки саме революція 1917 року активізувала ті тенденції, які формувалися в його світогляді й творчості в дожовтневий період
И коли, уже письменник, видатний художник реалізму А. Н. Толстой в 935 році в Парижі із трибуни Першого міжнародного конгресу в захист культури вимовляв своє мовлення про волю творчості й викладав принципи літератури, воно в цю виконану духу гражданственности проникливу сповідь вклав і свій письменницький досвід болісних шукань правди
(2 votes, average: 3.50 out of 5)