Існує кілька легенд, досить розповсюджених у наших краях, які пояснюють походження назви міста Харкова. Одна з них – легенда про Харитона. З топографічного опису Харківського намісництва 1785 року довідаємося, що на тім місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малороссиян по ім’ю Харитін, а по просторечью Харько, завів собі хутір. Від імені Харько нібито одержали свою назву ріка й місто.
Поступово по сусідству з Харитоном стали розселятися нові поселенці й Харків-Хутір перетворюється в Харків-Слободу, а потім Вхарьков-Город.
Друга,
Відповідно до його версії, наше місто було засновано не якимось міфічним Харько, а предком письменника й першим власником даної садиби – Андрієм Квіткою, що бігла з Києва з молоденькою дочкою воєводи. Один раз, обходячи свої великі володіння, Квітка був настільки уражений красою виду, що відкривався з нинішньої Університетської гірки, що негайно вирішив заснувати тут місто
Існує також версія, що ім’я Івана Каркача дало назву місту Харкову.
Найцікавішої представляється версія, висунута в минулому столітті професором Аристовим. Відповідно до цієї версії, Харків в XII сторіччі був легендарною столицею половців – Кулі-Канью, пізніше захопленої російськими князями. Слово “Шарукань” тюркського походження.
Учені-Лінгвісти вважають, що воно позначає “стоянка пастухів”, від слів “кулі” – пастух і “кань” – місце. Історики припускають, що Шарукань – це ім’я половецького хана. Відповідно до цієї версії, Харків – це трансформоване слово Шарукань.
Більшість же істориків уважають, що своя назва Харків одержала від назви ріки Харків, тому що її згадування зустрічається в письмових джерелах ще до виникнення поселень. Лінгвісти припускають, що слово Харків – це трансформоване “харкобе”, що в перекладі з тюркської мови означає “мілководна річка”.