“Лісова пісня” з’явилася в результаті спогадів з дитинства, проведеного на Волині. Лесю Українку зачарували історії про мавок, русалок та інших міфічних істот. Їй здається, що вона просто пригадала волинські ліси та затужила за ними. В цій драмі-феєрії органічно переплітаються життя двох ріних світів – світу природи та світу людини. Лісове царство представляють такі міфічні істоти – Мавка, Водяник, Лісовик, Русалки, Перелесник.
Ці лісові мешканці мають своє розуміння добра і зла. Крім них ми бачимо реальних волинських селян
Образ Мавки – це втілення доброти та світла. Міфічний образ цього персонажу є символом людини гармонійної, котра погоджує власні потреби зі законами матінки природи, існує любов’ю до людей, має в своєму серці “те, що не вмирає”. Чисте кохання та віра, яка допомогла їй вижити, віра в перемогу добра і всього найліпшого в житті робить лісову красуню безсмертною. В Мавці поєднуються зовнішня краса і духовне багатство.
Вона щиро і, навіть, наївно вірить людям, довіряє їм. Але людський світ набагато жорстокіший, ніж може собі уявити лісова дівчина.
Лукаш, головний герой “Лісової пісні”, – це юнак з ніжним серцем, привабливою зовнішністю, щирими почуттями, але надто слабким характером. Під натиском матері він позбується щирості, привітності в відносинах з коханою, перестає її розуміти, не може усвідомити високості її почуттів. За невірність любові Лісовик тяжко карає його: перетворює на вовкулаку, щоб той пив кров подібних собі.
Гіршого покарання бути не може. Цим епізодом Леся Українка показує, що хто відступився від духовного життя, погасив у собі запал до прекрасного, той перестає бути людиною.
Але людина завше має в собі сили піднятися, навіть з найглибшої прірви, тому і Лукаш усвідомлює свої помилки. Зрештою Мавка постає перед ним як загублена Доля, яка вказує йому на вербову сопілку як останній шанс спокутування провини. Вона заспокоює його, бо хоча він і звабив її тіло, та душу дав.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)