Михайло Іванович Томчаній (16 липня 1914, с. Горяни біля Ужгорода – 19 січня 1975) – український письменник угорського походження.
Батько – Іван Іванович Томчані (угор. János Tomcsányi), мати – Єлизаветта Томчані, уроджена Кепеч (угор. Erzsébet Tomcsányiné (Kepecs)).
Народився письменник в с. Горянах поблизу Ужгорода в сім’ї священика-бідняка. Навчався в Горянській семирічці і Ужгородській горжанській школах, а з 1932 по 196рр. – у Мукачівській торгівельній академії. Служив у чехословацькій армії, працював у поштовій службі.
З 1945 року – в Ужгороді.
Друкуватися почав з 1934. Збірка оповідань “Шовкова трава” (1950), “Оповідання” (1955), “На кордоні” (1962); повісті “Наша сім’я” (1953), “Терезка” (1957), “Готель “Солома” (1960), оповідання і повість “Скрипка – його молодість” (1968), романи “Жменяки” (1964), “Тихе містечко” (1969), “Брати” (1972) та ін. Численними прозовими творами Томчаній вніс в українську літературу тематику з сільського і міського життя Закарпаття та
У ранній творчості мав нахил до імпресіонізму, за радянських часів перейшов на реалізм. Перекладав з угорської й чеської на українську.
Помер в 1975 році. В будинку, де він жив і творив відкрито меморіальну дошку.
Примітки Прізвище змінено при видачі йому після війни радянського паспорту. Правильно було – Томчані.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)