Теорія літератури (грецьк. theoria – спостереження, дослідження) – галузь наукового знання про сутність, специфіку художньої літератури як мистецтва слова, про засади, методи її вивчення, критерії оцінки літературних творів; одна з трьох основних ланок літературознавства (поряд з історією літератури і літературною критикою). Т. л. як абстрактна, узагальнювальна наука про літературу формується поступово на основі роздумів, аналізу художньої творчості, мистецтва взагалі і в процесі диференціації гуманітарних знань оформлюється наприкінці
Прокопович, М. довгалевський та ін.), професори університетів і гімназій, які викладали естетику, теорію словесності, історію літератури: І. Кронеберг, П. Гулак-Артемовський, А. Метлинський, М. Максимович, П. Житецький, М. Петров, О. Потебня, О. Огоновський, О. Колесса,
В еміграції проблемами літературознавства займалися Л. Білецький, М. Гнатишак, д. Чижевський, згодом Ю. Шевельов (Шерех), В. державин, Г. Костюк, Б. Романенчук. ВУРСР популяризації і функціонуванню Т. л. сприяло її викладання в університетах і педагогічних інститутах. В окремих вузах існували спеціальні кафедри Т. л., відділ Т. л. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, однак помітних здобутків Т. л. того періоду не мала. Проблеми специфіки літератури, психології творчості розробляли Г. В’язовський, А. Войтюк, Г. Сивокінь, літературних напрямів – Л. Новиченко, П. Волинський, І. дзеверін, д. Наливайко, методологію аналізу, поетику словесного мистецтва – В. Лесин, Валентина Поважна, М. Гіршман, О. Пресняков.
Праці з Т. л. публікувалися в журналі “Радянське літературознавство” (заснований 1957), у міжвузівському збірнику “Українське літературознавство”. За межами України теоретичні аспекти літературознавства (структурна поетика, онтологія і семантика тексту, методологія вивчення літератури) розробляють дж. Фізер (США), І. Качуровський (Німеччина), Г. Грабович (США), Я. Розумний (Канада), М. Павлишин (Австралія).
В Україні ці проблеми постали в центрі уваги В. Брюховецького, Р. Гром’яка, Наталі Костенко, Валерії Смілянської, Г. Клочека, Р. Піхманця, О. Чиркова, а також теоретиків,, які виходять із засад філософської естетики (Оксана Забужко, М. Ігнатенко, А. Козлов).