ТАССО (нім. Tasso) – герой драми Й.-В. Гете “Торквато Тассо” (1790). Історичний прототип – італійський поет Торквато Тассо (1544-1595). Образ Т. продовжує у творчості Гете лінію, пов’язану з долею неабиякої поетичної особистості в суспільстві, – тема, що бере початок у романі “Страждання молодого Вертера”.
Почасти в колізії драми позначилися відносини самого Гете і герцога Саксен-Веймарського Карла-Августа, який протестував проти задуму письменника і не хотів, щоб п’єса була опублікована. Т. тяготиться своїм положенням придворного
Т. оточений увагою, його поетичного дару поклоняються дві жінки, в одну з яких, принцесу Леонору д’Есте, сестру герцога, він закоханий. Але поет розуміє, що його талант не оцінений по достоїнству, що його сприймають як вишукану іграшку і, як тільки Т. говорить не те, що від нього очікували почути, його зупиняють, як винного дитини. Добре ставлення до себе принцеси Т. приймає за любов.
Коли ж дізнається, що помилився, впадає у відчай. Сварка з секретарем герцога Антоніо Монтекатіні, людиною холодним і практичним, переконує Т., що він повинен покинути замок герцога, де його
Хрестоматійними стали слова Т.: “І якщо людина в стражданнях ньому, мені бог дає повідати, як я стражду”. Образ Т. приваблював до себе видатних акторів Німеччини, цю роль з успіхом грали Йозеф Кайнц (1887), Хорст Каспар (1938). Цікаво був трактований образ Т. у постановці П. Штайна (1967), де Бруно Ганц прямо зіставив Т. і Гете.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)