Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким чином втерся в довіру Іллі Ілліча – невідомо. Т. з’являється на перших же сторінках роману – “людина років сорока, що належить до великої породі, високий, об’ємистий в плечах і у всьому тулуб, з великими рисами обличчя, з великою головою, з міцною, коротенькій шиєю, з великими банькатими очима, толстогубий.
Побіжний погляд на цю людину народжував ідею про щось грубе й неохайному “.
Подібний тип чиновника-хабарника, грубіяна, готового кожну хвилину
Але є у Т. ще одна цікава риса. “Справа в тому, що Тарантьев майстер був тільки говорити; на словах він вирішував все ясно і легко, особливо що стосується інших, але як тільки потрібно було рушити пальцем, рушити з місця – словом, застосувати
Т. знаходить собі “кума” Івана Матвійовича Мухоярова, людини морально неохайного, готового на будь-яку підлість, нічим не гребують у жадобі накопичення.
На перших порах Обломов вірить в те, що Т. в змозі допомогти йому в турботах по маєтку, в перерві квартири. Поступово, не без впливу Ольги Ільїнської та Андрія Штольца, Ілля Ілліч починає розуміти, в яку трясовину намагається затягнути його Т., повільно змушуючи Обломова опускатися на саме дно життя. Ставлення Т. до Штольцу не стільки презирство російської людини до німця, яким Т. швидше прикривається, скільки страх викриття грандіозних махінацій, які Т. сподівається довести до кінця.
Йому важливо з допомогою довірених осіб прибрати до рук Обломовку, отримуючи відсотки з доходів Іллі Ілліча, та й самого його як слід заплутати, роздобувши доказ зв’язку Обломова з Пшеніциной.
Т. ненавидить Штольца, називаючи його “продувний бестією”. Зі страху перед тим, що Штольц все ж відвезе Обломова за кордон чи в Обломовку, Т. поспішає за сприяння Мухоярова змусити Іллю Ілліча підписати грабіжницький контракт на квартиру на Виборзькій стороні. Цей контракт позбавляє Обломова можливості яких би то не було дій. Слідом за цим Т. вмовляє Мухоярова, “поки не перевелися йолопи на Русі”, встигнути посватати обло-мову нового керуючого в маєток, Ісая Фомича затертого, дуже щасливого в хабарах і підлогах. Наступним кроком Т. стає проведення в життя (за допомогою того ж Мухоярова) ідеї про “борг” Обломова.
Нібито образившись за честь сестри, Мухояров повинен звинуватити Іллю Ілліча в претензії на вдову Пше-ніцину і підписати папір про відшкодування моральної шкоди на суму десять тисяч рублів. Папір потім переписується на ім’я Мухоярова, і куми отримують з Обломова гроші.
Після викриття цих махінацій Штольцем Т. зникає зі сторінок роману. Лише в самому кінці він згадується Захаром, який при зустрічі зі Штольцем біля цвинтаря на Виборзькій стороні розповідає, скільки довелося йому витерпіти після смерті Іллі Ілліча від Мухоярова і Т., які хотіли зжити його зі світу. “Михей Андрійович Тарантьев все норовив, як пройдеш повз, ззаду ногою вдарити: життя не стало!” Таким чином Т. мстився Захару за зневагу, виявляє слугою в ті часи, коли Т. приходив до Обломова пообідати і попросити те сорочку, то жилет, то фрак – природно, без вороття. Кожного разу Захар вставав на захист хазяйського добра, по-собачому буркочучи на непроханого гостя і не приховуючи своїх почуттів до найнижчої людини.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)