Таблиця №1
| Назва | Визначення | Приклад |
| Епітет | Художнє означення | Прощавайте, сині гори, білії сніги. |
| Алегорія | Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. | Грім розсердився.. |
| Порівняння | Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. | “Москва, як ріка, загасає… “ |
| Іронія | Приховане глузування | Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні |
| Метонімія | Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять. | Золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) |
| Гіпербола | Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження | Швидкий як блискавка, блискавичний |
| Метафора | Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. | Вечір-мулат підійшов до |
| Риторичні питання, оклики | Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді | “Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!” (О. Пушкін) |
| Анафори | Єдинопочаток | Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… |
| Епіфори | Єдність кінцівок | – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. |
| Градація | Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили | “Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; |
| Антитеза | Протиставлення | Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, “Kasandra”) |
| Інвектива | Різке обвинувачення | Я. Савченко “Репліка” (реп-батл) |
| Панегірик | Різке звеличення | Похвальна промова на урочистих усенародних зборах |
| Інверсія | Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. | Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
| Алітерація | Повторення приголосних звуків | Тінь там тоне, тінь там десь… |
| Асонанс | Повторення голосних звуків | І день іде, і ніч іде. |
Таблиця №2
Назва
Характеристика
Приклади
Прикметник, дієприкметник: “щастя золотого”, “стежки, скриті, інтимні”, “грім залізний”, “синь прозора”, “гори найсвятії”, “невсипущий мозок”, “прив’ялі діброви”, “втомлена пісня”, “береза плакуча”, “світе вольний, несповитий”;
Прислівник: “пес доброзичливо скривився”, “води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах”.
Ор. В.: “горами хвилі підійма”;
Стверджувальна форма: “… дівчинонька така гарна, як зіронька”;
Заперечення: “ой то не зоря – то дівчина моя”;
Поширені: “По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною”.
“І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка” (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору – ім’я автора).
| Іронія | Прихована насмішка. | “На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує”, “у всякого своя доля і свій шлях широкий”. |
| Гіпербола | Перебільшення. | “Сліз поневолених людей не ріки – море розлилось, вогненне море”, “Тобі я кину всі квітки до ніг… “ |
| Літота | Надмірне неприховане применшення. | “О принесіть, як не надію, то крихту радної землі… “, “курці по коліно”, “це такий чоловік, що в ложці води втопить”. |
| Риторичні фігури | Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді. | Запитання: “За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?”; |
Оклик: “Село! Село! Веселі хати!”;
Звертання: “І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!”.
Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: “Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях… “
Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення:”Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась”.
- Тропи
(1 votes, average: 5.00 out of 5)