“Драматичного письменника повинне судити за законами, їм самим над собою визнаним.” (А. С. Пушкін ) Границі жанру повинні визначатися завданням або метою, що у своєму добутку ставив перед собою автор. Відзначаючи жанрову своєрідність комедії Грибоєдова, критики підходили до важливому питанню чи є особливості її (комедії) результатом недостатньої майстерності Грибоєдова-Драматурга (непродуманості плану, млявості інтриги), або ж вони свідчать про принципово нове завдання, поставленої Грибоєдовим. Відомо, що Грибоєдов спочатку визначив
Трагедія Чацкого повинна була розгорнутися повествовательно, на тлі картини сучасної дійсності, на тлі яскравих подій часу, зіткнення різних мировоззрений. Інакше кажучи, театральний жанр переосмислювався й здобував зовсім несподіваний вигляд. Грибоєдов уже на самому початку роботи над комедією усвідомлював новизну
Рік завершення “Горя від розуму” (1824) ознаменований для Грибоєдова обігом Кгете.
“Гетевская атмосфера” відчувається й у самій комедії. (Наприклад, фраза Чацкого з явища сьомого, дії першого “Де час те? де вік той безневинний?” є трохи зміненою цитатою із прологу “У театрі” “Фауста” Гете: “So gib mir auch die Zeiten wieder”; можна знайти й інші приклади.) Грибоєдов переводить уривки з “Фауста”. (Говорили, що він збирається робити переклад усього “Фауста”, якого знав напам’ять.
) Немає сумнівів у тім, що жанрова своєрідність “Фауста” було відзначено Грибоєдовим і зіграло чималу роль у визначенні його творчих задумів. Гете йменував “Фауста” “драматичною або сценічною поемою”, а окремого глави-сцени називав піснями. Цікаво, що вже після завершення комедії Грибоєдов назвав її “драматичною картиною”.
Ця жанрова неоднозначність, що виявилася вже при створенні “Горя від розуму” і яскраво позначилася в самій комедії, викликала численні здивування й суперечливі оцінки (часом і різко негативні).
На перший погляд новоявлена комедія була тісно пов’язана з попередньою комедійною традицією. (Сам автор був відомий як творець декількох цілком традиційних по сюжеті й композиції комедій.) У ній формально були дотримані закони трьох єдностей (місця, часу, дії), збережена повчальність назви
Інтрига заснована на різного роду непорозуміннях, які дозволяються по ходу дії. Інтригу рухають ланки випадків (непритомність Софії, поширення нею наклепу про Чацком, затримка його карети, несподівана поява Софії в момент любовного пояснення Мовчазна Лізі). Збережені були й традиційні комічні амплуа: Чацкий невдачливий коханець; Молчалин щасливий коханець і хитрун; Софія розпещена сентиментальна дівиця; Фамусов батько, якого всі обманюють, у той час як він стурбований вигідним шлюбом дочки; Ліза прониклива, спритна служниця
Традиційні й імена-характеристики, два з яких навмисно офранцужены Фамусов і Репетилов (не без іронії над французькою комедією). Не нові й давні комедійні прийоми “розмова глухих” і “падіння”. І все-таки, при всіх загальних рисах з росіянці классицистической комедією, “Горі від розуму” не укладалося в традиційні рамки цього жанру. Насамперед, утримування “Горя від розуму” було
(2 votes, average: 4.50 out of 5)