Українська література 6 клас – О. М. Авраменко
ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Степан РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)
СВИНЯ СВИНЕЮ
Несе мужик у ночовках
Додому свячене:
Яйця, паску, і ковбаси,
Й порося печене.
І порося, як підсвинок,
Та ще й з хроном в роті.
Несе, бідний, та й спіткнувся
У самім болоті.
1 Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
2 Кармазиновий – із дорогого старовинного темно-червоного сукна.
3 Щільник (стільник)
І схибнулись нові ночки,
Затряслось свячене,
І в болото покотилось
Порося печене.
Глянув мужик на болото,
Посвистав до лиха,
Одвернувся, набік плюнув
Та й промовив стиха:
“Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люди:
Святи її, хрести її –
Все свинею буде!”
Теорія літератури
Гумореска. Співомовка
Без сумніву, усі ми любимо слухати або читати анекдоти, байки, кумедні приказки й прислів’я, гуморески. Кожен літературний жанр має свої прикметні особливості. Пригадаймо: анекдоти
Які ж особливості має гумореска? Гумореска – невеликий віршований або прозовий твір з гумористичним сюжетом. Цей жанр відрізняється від сатиричного твору легким жартівливим характером. Пригадайте, чим відрізняється сатира від гумору. Майстрами українських гуморесок є Леонід Глібов.
Степан Руданський, Остап Вишня. Павло Глазовий, Євген Дудар. У майбутньому ви ознайомитеся з дотепними перлами цих письменників-гумористів.
Усі свої гуморески С. Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву “Співомовки козака Вінка Руданського” (грецьке слово стефанос перекладається як вінок).
Чому поет саме так називає свої віршовані твори? Степана Руданського турбувало лише одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія повинна виконуватися співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. Орієнтація віршового тексту на певну мелодію – одна з найважливіших особливостей поезії, на думку С. Руданського.
Співомовка – це короткий гумористичний вірш. часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується якийсь один комічний випадок. У співомовці подія зображується стисло, дійових осіб – одна-дві, а завершується вона гострим, дотепним висновком.
Інверсія
Читаючи співомовки С. Руданського, можна помітити, що речення в них побудовані своєрідно. Це зумовлено порушенням звичного нам прямого порядку слів. А що, хіба не можна переставляти місцями слова в реченні? Невже це може на щось вплинути? Українська мова належить до тих мов, які мають вільний порядок слів у реченні, але переставляння їх може викликати різні відтінки в значенні, посилити увагу на певному слові в реченні, наприклад: Я пішов читати і Читати я пішов.
Неважко помітити, що, поставивши присудок читати на початок речення, ми наголосили на дії та особливо на тому, у чому вона полягає.
Розрізняють прямий (звичайний, традиційний) та зворотний порядок слів у реченні. За прямого порядку слів підмет стоїть перед присудком, а означення – перед означуваним словом (підметом чи додатком), наприклад: препогані ляхи задивились на ті вуса.
Зворотний порядок слів називають інверсією. Інверсія – порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу, наприклад: задивились на ті вуса ляхи препогані (“Запорожці у короля”). Як бачите, у цьому реченні С. Руданський наголошує на дії (задивились) і на ознаці (препогані). Використовуючи інверсію, найбільшу увагу зосереджують на тому члені речення, який виносять на початок чи кінець.
Інверсія застосовується здебільшого в художніх текстах та під час розмови. Украй рідко поезія обходиться без інверсії, отже, це поширений мовний засіб.
1. Установіть відповідність.
Назва твору | Уривок |
1 “Добре торгувалось” 2 “Запорожці у короля” 3 “Свиня свинею” 4 “Гуменний” | А Несе мужику ночовках Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси, Й порося печене. Б І в крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє, – Мужикові то й байдуже: Він дьогтю питає! В От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. |
Г Спом’янув тут бідний дідич Чорта і чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: “Рушай за границю!” Д Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Дамо їм сметани!” |
2. Співомовкам НЕ ВЛАСТИВА ознака
А віршована форма
Б гумористичний настрій
В сатиричний характер
Г одна-дві дійові особи
3. Інверсію вжито в рядку
А Приїхали запорожці, короля вітають….
Б Мужикові то й байдуже: він дьогтю питає!
В І в болото покотилось порося печене.
Г Але наші запорожці разом відмовляють… .
4. Що таке гумореска? Як С. Руданський називає свої гуморески?
5. З якою метою використовують інверсію в художніх творах?
6. До чийого короля прийшли козаки?
7. Яка риса вдачі козаків виявилася під час спілкування з королем? Чи імпонує вона вам?
8. Під час якого свята відбуваються події в співомовці “Свиня свинею”? З чого це видно?
9. Знайдіть і прочитайте слова, якими мужик у співомовці “Свиня свинею” сам себе висміяв.
10. Яка співомовка С. Руданського вам найбільше сподобалася? Чим саме?
11. Яка співомовка С. Руданського найкраще проілюстрована. Чому ви так вважаєте?
12. Якби вам довелося покласти на музику співомовку С. Руданського “Запорожці у короля”, то яким би настроєм вона була б перейнята?
1. Виписати в робочий зошит три приклади інверсії із співомовок С. Руданського.
2. Сформулювати одним-двома реченнями основну думку кожної з прочитаних співомовок С. Руданського й записати їх у робочий зошит.
3. Написати замітку до шкільного інтернет-сайта “Чому я раджу кожному прочитати співомовки С. Руданського” (за бажанням).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)