СТАНІСЛАВ ЛЕМ
(нар. 1921 р.)
Ім’я польського письменника Станіслава Лема добре відоме шанувальникам наукової фантастики. Друкуватися він розпочав тоді ж, коли й класики наукової фантастики в США,- в середині XX ст., в 50-ті роки, ознаменовані на Заході так званою науково-технічною революцією. Як і західні колеги, Лем зображає суспільство майбутнього матеріально забезпеченим.
Високорозвинена техніка звільняє людство від важкої виснажливої праці. Але акцент у творах Лема робиться на душевному стані людини майбуття, проблемах філософських,
Герой повісті “Повернення з зірок” (1961) Брег Халь повертається на Землю із зоряної подорожі. В космічному кораблі зовсім інший вимір часу, ніж на Землі, тому десять років, проведені в польоті, дорівнюють ста двадцяти семи, що проминули за цей час на Землі.
Що ж бачить наш герой через 127 років? На Землі панує мир. Чудові міста, величезні автомати виконують усю важку роботу, звільняючи людину від турбот, зберігаючи її час для творчості. Здавалося б, ідеальні, золоті часи, проте письменник поступово переконує нас, що це далеко не так.
Герой почувається на Землі чужим, його охоплюють тривога
Отже, людство досягло миру, щастя, злагоди, спокою. Але цей спокій позбавляє людину творчих поривань, відвертає її від пошуків нового. Спокій стає найвищим надбанням і водночас робить людину, яка вже вважає його своїм природним станом, нездатною до боротьби.
А це означає, що суспільство перестає розвиватися.
Ось чому герой роману і його товариш – пілоти космічного корабля, які не мислять життя без боротьби,- виявляються чужими на Землі. І тільки-но повернувшись на Землю, вони знову лаштуються у зоряні мандри. їх штовхає до цього дух творчості і пошуків, не заспокоєності та одвічного дерзання – всього, що становить основу розвитку людства. Щоправда, головний герой вирішує все-таки залишитися на Землі. Проте це не означає капітуляції, примирення з “бетризованим” життям. Ще менше це можна витлумачити як виправдання такого життя з боку автора.
Пояснення тут одне – Брег відкрив у собі велику силу любові, що зближує його із Землею, змушуючи залишитися на ній.
Справжня людська любов виявляється сильнішою за всі щеплення. Кохання, що переповнює Брега, захоплює й Ері – жінку, яку він зустрів і покохав на цій новій землі. Ця сила нейтралізує “бетризацію” – рятуючи коханого, Ері ризикує власним життям. Це воно, кохання, допомагає людям різних поколінь, різних епох порозумітися.
Так Станіслав Лем звеличує силу любові, про нездоланність якої співали поети всіх часів.
Станіслав Лем – дуже плідний письменник. Його перу належать десятки науково-фантастичних романів (“Магелланова хмара”, “Зоряні щоденники”, “Едем”, “Казки роботів” тощо), збірки новел, есе, дослідження “Фантастика і футурологія”. За його романом “Солярис” поставив однойменний фільм Андрій Тарковський.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)