“Життя – це чергування всяких комбінацій, їх потрібно вивчати, стежити за ними, що б усюди залишатися у вигідному становищі”.
Оноре де Бальзак
Гобсек був похмурою і мовчазною людиною. У своєму житті він змінив безліч професій, але завжди прагнув до більшої вигоди. Гобсек багато подорожував, побував у багатьох країнах, в житті натерпівся і горя, голоду і нещасного кохання.
Але завжди прагнув тільки до багатства і самореалізації.
У той час, коли автор знайомить нас з Гобсеком, він уже дуже старий, сумний і відлюдний. У нього
Головною його ідеєю була упевненість, що “Гроші – це сенс життя. За гроші можна купити все. Гроші – це релігія, якій поклоняється весь світ”. І це не безпідставне твердження, бо, на жаль, більшість людей не цікавить духовність, культура, чуттєвість.
Ці люди наповнені жадібністю до грошей, для отримання прибутку вони не соромляться ніяких засобів – ні зради, ні підлості.
Але, незважаючи на всі ці переконання,
Він саме “колекціонував” капітал!
Професія лихваря ніколи не викликала позитивних емоцій, практично всі називають лихварів скнарами і скаржаться на те, що лихварі деруть величезні відсотки. Але мало хто здогадується, що лихвар може бути відмінним психологом і проникливою людиною.
Не можна сказати, що Гобсек був порядною людиною. Так, він був скупим, розважливим і похмурим, але ніяк не недалеким і обмеженим. Гобсек зміг знайти в цій професії інтерес не тільки в заробітку грошей, а й у вивченні поведінки та психології людей. Він хотів керувати людьми, але не в тому розумінні, до якого ми звикли.
Гобсек керував людьми по-своєму, з особливою насолодою від того, що перед ним падають ниць навіть графи і графині, він насміхався над ними, бо ці люди настільки забували про честь і гордість, що практично повзали на колінах перед якимось лихварем.
На жаль, коли Гобсек наблизився до порога смерті, він став дуже скупим, він хотів забрати свої капітали з собою в могилу, але не зміг. Навіть з цією сильною людиною гроші зробили свою чорну справу…
Повість Оноре де Бальзака “Гобсек ” демонструє нам, як матеріальний світ перемагає моральний, до якої низькості може опуститися людина як одвічні людські цінності знецінюються на тлі прагнення до збагачення.
Герої повісті навели мене на такі порівняння : в образі графа де Ресто я бачу моральні цінності, які помирають під тиском жадібності і жадоби до грошей, які представлені графинею де Ресто. А Гобсек у свою чергу – це ніби доля, взявши щось у якої ми повинні повернути боржок, у зворотному випадку вона покарає нас за нечесність і втрату людської порядності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)