1. Тема влади грошей у світі й у душі людини. 2. Нагромадження й марнотратство. 3. Моральна деградація особистості. Смерть очікує тебе – так витрать, не жалуючи, багатства; Але не кінчене життя: побережи-ка добро.
Мудре тільки та людина, хто, осягнувши й те, і інше, У міру добро береже, у міру й витрачає його. Л. Самосский Одним із провідних мотивів у повісті О. де Бальзака “Гобсек” є влада грошей над людьми.
У повісті Бальзака ця влада зримо втілюється в образі лихваря з мовця прізвищем: Гобсек у перекладі з голландського означає ”
Потрібно відзначити, що Гобсек Бальзака далеко не однозначний.
Автор показує цього персонажа очами молодого юриста Дервиля, що перший час знайомства з головним героєм не міг зрозуміти, що це за людина: ” чиБули в нього рідні, друзі? Бідний він був або багатий? Ніхто не міг би відповісти на ці питання”.
Дервиль розповідає про ” , трагікомічному випадку з життя Гобсека: старий лихвар випадково упустив золоту монету, а коли йому неї подали,
Однак, як стає ясно з подальшого оповідання, вигук Гобсека швидше за все маневр, призначений про людське око. Як типовий скнара, він побоюється, як би про його багатство ніхто не довідався. Єдиним інтересом Гобсека є придбання багатств – потрібно помітити, що в даній сфері таланти цієї людини воістину масштабні. У Гобсека є й своя філософія, у якій гроші посідають почесне місце Як головна життєва цінність, зосередження всіх можливостей і прагнень виступає матеріальне багатство: “От поживете з моє, довідаєтеся, що із всіх благ земних є тільки одне, досить надійне, щоб коштувало людині гнатися за ним.
Це…
Золото. У золоті зосереджені всі сили людства”. Отже, от відповідь на невисловлене питання Дервиля, а чи знає Гобсек про Бога, чи вірить у Нього?
Якої релігії прихильна ця людина?
Золото – от єдина сила, що визнає старий лихвар: “Щоб здійснити наші примхи, потрібно час, потрібні матеріальні можливості або зусилля. Ну що ж! У золоті все втримується в зародку, і всі воно дає в дійсності”. Гобсек насолоджується свідомістю своєї могутності, що він має завдяки грошам.
Він щиро думає, що над ним самим ніщо у світі не має влади. Однак влада Гобсека більшою мірою проявляється в сфері умоглядного, чим у реальній дійсності Звичайно, лихвар витрушує зі своїх клієнтів солідні гроші, але на цьому прояву його влади й закінчуються.
Гобсек живе так, немов і немає в нього величезного стану. Старому лихвареві, як і пушкінському скупому лицареві, досить думок про те, що він міг би володіти всім, чим тільки захоче. Але найстрашніше, що герой уже не бажає нічого, крім самих грошей.
Міркуючи про їхню владу, Гобсек на кілька митей майже стає поетом – настільки надихає його ця єдина тема.
“Цей висохлий старикашка раптом виріс у моихглазах, став фантастичною фігурою, уособленням влади золота. Життя й люди вселяли мені в цю мінуту жах “Так невже все зводиться до грошей? ” – така реакція Дервиля на одкровення Гобсека.
І все-таки, незважаючи на свої мільйони, на свою владу, Гобсек одночасно й жалюгідний. Принаймні молодий юрист у якийсь момент подивився на лихваря так, немов той “важко хворий”. І він дійсно хворий – хворий духовно. У нього немає сім’ї, немає дітей, він старий, слабшав Для кого він збирає незліченні багатства?
Навіщо живе як бідняк, маючи у своєму розпорядженні мільйони?
Ніщо у світі не має над ним влади, крім грошей, його ідола. Гобсек насолоджується примарою влади, який володіють гроші. Властиво, гроші потрібні йому не як засіб придбання різних речей, а як спосіб виявити владу над іншими Бальзак, показуючи владу грошей над людьми, не обмежився традиційним зображенням скнари-лихваря.
У житті графині Ресто гроші теж грають не останню роль. Відразу потрібно відзначити: графиня, на відміну від Гобсека, розглядає гроші саме як засіб, завдяки якому вона підтримує зовнішній лиск світської дами й утримує коханця, порочну людину з ангельською зовнішністю. Нестаток у грошах, яких постійно вимагає коханець, змушує графиню звернутися до лихваря. Страх, що чоловік позбавить її молодших дітей спадщини, штовхає її на неварті підступи – жінка готова скористатися прихильністю старшого сина до неї й батькові, лише одержати в руки заповіт умираюча графа Отже, Бальзак протиставляє два способи відносини до грошей – нагромадження багатств заради них самих і невтримне марнотратство, наочно показуючи ущербність обох позицій.
Не випадково автор описав і останні дні життя Гобсека.
Старий хворий, лежить у постелі, він розуміє, що дні його полічені – а тим часом механізм збагачення продовжує діяти. Скнарість Гобсека досягає жахаючих розмірів, втрачає всяку логіку. Клієнти приносили йому різні подарунки – продукти, срібний посуд, які він продавав вмагазини.
Але через небажання скупого старого продати товар ледве дешевше продукти псуються.
Гроші, товари мають значення, коли їх використовують – от у чому зміст картини гниючих продуктів у квартирі покійного Гобсека. І кому відійде його стан? Повії, його далекій родичці. Можна припустити, що ця жінка, швидше за все, швидко витратить легкі грошики й знову скотиться у звичну прірву.
“Так, усе в мене є, і з усім треба розстатися Ну, ну, папаша Гобсек, не бійся, будь вірний собі…” – такі останні слова старого лихваря. Ні жалів про безрадісно проведене життя, присвяченої придбанню грошей, якими сам він майже не користувався, ні думок про свою душу – нічого… Та й що душу для людини, що визнає єдиною силою у світі золото?
Отже, Бальзак показав владу, що гроші мають над людиною. Але необхідно відзначити наступне: аж ніяк не гроші роблять людини скнарою або марнотратом Лише сама людина визначає, що для нього є головною цінністю. Поки людина жива, не пізно переглянути свою позицію, якщо проходження їй негативно впливає на внутрішній мир і зовнішнє життя особистості.
Адже не гроші зруйнували сім’ю графині, стали причиною смерті її чоловіка, а спосіб життя цієї жінки.
Причина моральної загибелі Гобсека, що відбулася задовго до його фізичної смерті, теж полягає не в грошах як таких, а у відношенні до них цієї людини, що, подібно виведеним з рабства іудеям, схилився перед золотим тельцем, забувши про вічну велич і могутність Бога