У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей.
Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”.
Стряпчий Дервіль, міркуючи про долю свого сусіда Гобсека, задумується
У повісті немає прямої відповіді на питання, але є факти, які доводять, що не завжди в житті людини на першому місці стоять гроші.
От, наприклад, для самого Дервіля гроші є тільки засобом для досягнення інших цілей: можливості займатися улюбленою справою, жити гідно. Але “принижуватися через гроші не варто”, – дійде висновку стряпчий. Адже за гроші все одно не купиш багатьох речей: здоров’я, дружби, вірності і відданості, кохання.
У повісті даний приклад кохання, що тримається тільки на грошах. Воно не приносить щастя Анастезі де Ресто
Принижуючись перед Гобсеком, вона купує собі чергову порцію щастя.
Дервіль же і Фанні Мальво були щасливі, не маючи багатства. А сумлінне виконання своїх обов’язків для самого Дервіля було важливіше за гроші. Він здобув повагу в суспільстві як чесний юрист, якому можна довірити і гроші, і долі людей.
Або візьмемо Гобсека. Зібравши мільйони, він навіть думки не допускав про те, що хто-небудь може заволодіти його багатством навіть після смерті. Гобсек усе-таки заповідає своє багатство далекій родичці, що, швидше за все, швидко розтратить його майно.
Напевно, почуття жалю, туга за рідною людиною навіть у Гобсека пересилили перед смертю пристрасть до наживи.
І це вже чималі підстави для того, щоб засумніватися у філософії Гобсека і продовжити міркування Дервіля: “Ні, не все зводиться до грошей. Це суттєва частина нашого життя. Але далеко не головна”.