“СЛОВО О ПОГИБЕЛІ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ” – твір, написаний під час татаро-монгольської навали. Повний його заголовок: “Слово о погибели Рускьгя земли и по смерти великого князя Ярослава”. У двох списках служить передмовою до “Житія Олександра Невського”.
Текст “Слова…” напевне є вступом або першою частиною якогось невідомого твору, присвяченого розгрому князівств Київської Русі і розповіді про нещастя, що принесли орди завойовників.
Найімовірніше, твір написано між 1238 і 1246 р. Композиційно складається з трьох частин.
У другій частині автор розповідає про величезну територію, яку обіймала Київська Русь, описує її минулу могутність. В останній
За тодішніх умов жорстокої військової поразки звернення до постаті Володимира Мономаха було нагадуванням і докором сучасним авторові князям, що не мали єдності між собою.
“Слово о погибели Рускня земли…” багато в чому перегукується зі “Словом о полку Ігоревім”. їм обом притаманні патріотизм, гіперболізація сили й військової могутності князя, ліричні описи природи, ритмічна організація тексту (щоправда, не однакова в різних частинах твору). У “Слові о погибели Рускыя земли…” відчуваються органічний зв’язок із київським дружинним епосом XII СТ., відгомін легенд про князя Володимира Мономаха, що ввійшли до похвали Романові з Галицького літопису. Ідейно й жанрово-стилістично “Слово…” має деякі спільні риси з “Задонщиною”, “Словом о Лазаревім воскресінні”.
Літ.: Тихомиров М. Н. Где и когда было написано “Слово о погибели Русской земли” // ТОДРЛ. 1951. Т. 8; Гудзий Н. К. О “Слове о погибели Рускня земли” // ТОДРЛ.
1956. Т. 12; Бегунов Ю. К. Памятник русской литературы XII века “Слово о погибели Русской земли”. М.; Л., 1965.
Ю. Пелешенко