Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ

Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться…

Ой як болить моє серце,

А сльози не ллються.

Трачу літа в лютім горі

І кінця не бачу,

Тільки тоді і полегша,

Як нишком поплачу.

Не поможуть сльози горю,

Серцю легше буде;

Хто щасливим був часочок,

Повік не забуде.

Єсть же люди, що і моїй

Завидують долі:

Чи щаслива ж та билина,

Що росте у полі?..

Що на полі, на пісочку,

Без роси, на сонці…

Тяжко жити без милого

І в своїй сторонці!

Де ж ти, милий, чорнобривий?

Де ти? Озовися!

Як я, бідна, тут горюю,

Прийди, подивися!

Полетіла б я до тебе,

Та крилець не маю,

Щоб побачив, як без тебе

З горя висихаю.

До кого ж я пригорнуся,

І хто приголубить,

Коли тепер нема того,

Який мене любить?..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено – ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ